ПРОТОІЄРЕЙ ОЛЕГ ВЕДМЕДЕНКО
НЕХАЙ БУДЕ ВОЛЯ ТВОЯ
Передмова
ШЛЯХ ВДОСКОНАЛЕННЯ
“Світ лежить у злі” – прорік святий апостол Іван Богослов. Світ лежить у злі й донині. І, як
результат, сьогодні ми маємо дві найбільші зміїні перемоги світового зла:
– по-перше, спотворено Божественне вчення: як форму його (духовна символіка біблійних
текстів), так і зміст (доктрина невипромінювання зла – церковною мовою СМИРЕННЯ – як путь
здобуття вселенської енергії благодаті). Таким чином, сховано Істину, викривлено явлений Ісусом
Христом Шлях;
– по-друге, поміняні місцями хода й засоби спасіння (дух і буква, зміст і форма, віра й обряд).
Наразі хочу торкнутися першої, і то найважливішої перемоги “князя світу цього”. Загалом
чотири гори проблем зводить він у нашому житті. Це проблеми із здоров’ям, матеріальні, в сім’ї, на
роботі (або пов’язані з її відсутністю). В результаті людина виявляється мовби затиснутою обставинами
з усіх сторін, загнаною у пастку, в глухий кут, – а ворог роду людського накидає їй зашморг: “На, вішайся, бідаче!..” Творець же простягає руку згори і кличе: “Прийдіть до Мене, усі обтяжені та
струджені гріхами й проблемами своїми, і Я заспокою вас...”
Як визволяє нас Господь, чим підбадьорює, чим утішає? Чим очищує, зміцнює, благословляє
нас? Як змінює обставини нашого життя? Силою Духа Святого! Вселенською духовною енергією
життя, добра, любові, яку Церква називає єдиним словом – БЛАГОДАТТЮ.
Як же здобути її, цю благословенну, благодатну силу Божу? Де знайти?
Немає іншої драбини в Небо, інших дверей у царство Сили, окрім дверей СМИРЕННЯ. Тут
смирення синонім милосердя. У цьому слові – і покаяння, і самозречення, і власне смирення, і любов. У
ньому – невипромінювання зла і випромінювання добра. У ньому – ввесь шлях Христів, шлях
вдосконалення, шлях спасіння...
“Я – дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене”;
“Навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим”;
“Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать...”
До Бога не приходять інакше, як тільки через Христа, через смирення! Отець (Бог) – через Сина
(через найсолодше смирення Христове в нас) – Духом Своїм Святим (духом благодаті) діє: утішає, очищує, благословляє, змінює обставини життя нашого в усіх його сферах. Царство Боже – всередині
нас суть!
Але й пекло – також в нас...
Сьогодні світ буквально потерпає від внутрішнього безсилля. На кожному кроці тільки й чуємо:
“Ніби і їм не скажу що замало, і сплю достатньо, і ось щойно з відпустки – але усе дарма, вже зранку
прокидаюся втомленим... Не допомагають ні вітаміни, ні стимулятори, ні транквілізатори... Немає
снаги! Що робити?..”
З’ясуймо спочатку, де ж основа оцієї глобальної хронічної слабості нової цивілізації? У чому
причина її? А вона – У ВІДСУТНОСТІ ВНУТРІШНЬОЇ ПОЗИТИВНОЇ ДУХОВНОЇ СИЛИ, власне –
благодаті! Чому ж немає благодаті? Бо немає основи її – смирення. Чому ж немає смирення? Адже
Євангелія правди, як шлях здобуття Сили, давним-давно проповідана по всьому світу? А тому, що
сьогодні практично втраченим виявилось ПРАВИЛЬНЕ РОЗУМІННЯ (ПО ДУХУ!) вчення Христового: як форми його (духовна символіка Святого Письма), так і змісту (вчення смирення як шлях здобуття
внутрішньої духовної сили благодаті).
“Погине народ Мій за те, що не має знання...” (Книга пророка Осії).
Шлях невипромінювання зла (смирення) був явлений Ісусом Христом понад 2000 років тому.
Сьогодні ж ми майже втратили розуміння суті цього поняття: “смирення Христове”, і плутаємо його з
1
рабською покірністю чи злочинною бездіяльністю, з ганебним догідництвом чи низькопоклонством, з
холодною байдужістю чи святенницькою єлейністю. Ні ж бо!
Смирення – це пошук миру.
Смирення – це внутрішня доброта.
Смирення – це активна життєва позиція, а не опущення рук.
Смирення – це не погодження зі злом або життєвими труднощами. Смиренно можна, а часто й
просто необхідно сказати – “ні!”
У нас виникли проблеми? – давайте повернемося до них обличчям! Роби, що належить, і хай
буде, що буде, – на волю Божу! – ось основний принцип смирення. Смирення – це прийняти ближнього
свого, та обставини свого життя такими, які вони є: без гніву й роздратування, без страху й тривоги, без
гордощів та образи. З миром, як із руки Божої.
“Смиренням перемагай ворогів”, – навчає старець Силуан. Смирення – це ВЧЕННЯ СВОБОДИ!
РОЗКРИТИСЯ ПЕРЕД НЕБОМ У САМОЗРЕЧЕННІ ТА ЛЮБОВІ. Розкритися духовно –
внутрішньо, містично, серцем. Це-то у дійсності і є явлений нам Ісусом Христом ШЛЯХ СМИРЕННЯ...
Ця книга про те, як здобути Силу. В основі її – Святе Письмо, творіння святих отців, мій
особистий досвід. Уважно прочитайте її та намагайтеся виконувати усі без виключення рекомендації – і
Господь обов’язково дасть вам Свою силу, яка преобразить усе ваше життя...
Р
озділ 1. ВН
УТРІШНЯ СИЛА, АБО ДУХОВНІ ОСНОВИ УСПІШНОСТІ ТА ЗДОРОВ’Я
Що таке успішність?
Слово “успішність” походить від “вспівати”, “поспівати”, “устигати” – мати успіх, удачу в
чомусь, досягати бажаного.
З чого складається успішність?
Успішність поділяється на зовнішню та внутрішню.
Зовнішня успішність знаходиться ніби на поверхні, її усім видно, а тому й зацікавлює людей у
першу чергу саме вона. Ось визначальні позиції зовнішньої успішності (їх є чотири): 1) здоров’я;
2) матеріальна забезпеченість (сюди ж робота, справа, бізнес); 3) повага оточуючих;
4) сімейне благополуччя.
Внутрішня ж успішність – це внутрішній мир, упевненість, радість (“оптимізм” – від латинського
optimus, себто найкращий: позитивне світосприймання, пройняте життєрадісністю, бадьорістю, вірою у
краще майбутнє).
Що зумовлює успішність зовнішню?
На дев’яносто відсотків зовнішня успішність залежить від успішності внутрішньої (десять
процентів – сприятливі стартові умови, елемент випадковості /поталанило/). Сказано: “Око
усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне...” (Євангеліє від
Матвія).
Що зумовлює внутрішню успішність?
Внутрішню успішність, а отже, й успішність взагалі, зумовлює наявність позитивної
ВНУТРІШНЬОЇ (духовної) СИЛИ (енергії): внутрішня сила → внутрішня успішність → зовнішня
успішність.
Що маємо при відсутності внутрішньої сили?
У сфері здоров’я:
понижений внутрішній тонус організму, відповідно
неефективність імунної системи та знижена опірність хворобам, від чого
2
постійна хворобливість (частіше, довше і важче хворіємо);
хронічне відчуття слабкості та пригніченості;
надокучливі больові відчуття (завше щось болить).
У матеріальній сфері (робота, справа, бізнес):
в’ялість, швидка втомлюваність, низька продуктивність праці;
розсіяність, неуважність;
безініціативність, відчуття власної маловартісності;
невпевненість у завтрашньому дні, боязнь перемін, консерватизм;
нерішучість, втрата віри у себе та в свою справу, звідки
запопадливість та боязкість у взаєминах із начальством, а також вагання та безвільність
перед підлеглими (інколи навпаки – немотивована зухвалість та агресія поведінки, як свідчення тієї-
таки невпевненості);
заздрість та уразливість в поєднанні з відсутністю волі до фахового вдосконалювання;
матеріальна незабезпеченість.
У плані суспільного респекту (гідності):
в кращому випадку прикре відчуття жалю та співчуття зі сторони оточуючих; у гіршому –
почуття опущеності, прихована або відверта неповага та посміх.
На сімейній ниві:
повна або часткова втрата сімейного статусу господаря (господині). Чоловік усе більше
набуває якостей слабкодухого “підкаблучника” (або навпаки, шукаючи заспокоєння у чарці – ерзаці
/заміннику/ Сили – перетворюється на домашнього деспота, стабільно деградуючи до звіроподібного
стану); жінка ж, узявши на тендітні плечі левову частку турботи про сім’ю, має докласти усіх зусиль, аби спроквола не вчинитися мужоподібною фурією, або нервово виснаженою істеричкою, чи не
обернутися на забиту, завжди перелякану рабиню;
нищення вертикалі чоловік – дружина – діти: чоловік втрачає любов до жони, дружина не
шанує й не поважає чоловіка; діти, відповідно, не шанують обох своїх батьків;
насильство в сім’ї, – як це не парадоксально, – також є ознакою внутрішнього безсилля.
Бракує снаги, відповідно й часу на виховання дітей словом та прикладом свого життя. Не вистачає ні
терпіння, ні авторитету, аби переконати подружжя у власній правоті. Легше поставити у куток або
“прикласти руку”, аніж знайти час і натхнення для правильного виховання... Взагалі крик – це ознака
слабкості.
Що дає нам присутність духовної енергії (внутрішньої сили)?
У сфері здоров’я:
підвищений життєвий тонус без використання руйнуючих організм сурогатів сили –
алкоголю, наркотичних речовин, різного роду стимуляторів та транквілізаторів; вивільнення енергії
здоров’я, відповідно
висока ефективність імунної системи, підвищена опірність хворобам (організм у
переважній кількості випадків абсолютно самотужки управляється з недугами та негативним впливом
оточуючого середовища), від чого
високий індекс здоров’я (вкрай рідко хворіємо, а якщо й доведеться, то швидше та легше
переносимо захворювання);
радісне відчуття фізичної сили та внутрішньої свободи;
визволення від болю.
3
У матеріальній сфері (робота, справа, бізнес):
енергійність, невтомність, висока продуктивність праці;
зібраність, зосередженість, уважність;
свобода прийняття правильних рішень (ініціативність); спроможність на власну точку
зору, уміння відстоювати її без упертості та агресивності;
Богом дана упевненість в завтрашнім дні, повне самозречення, цілковита надія на
Господа;
доцільна рішучість дій, зумовлена вірою в себе та в свою справу;
відсутність ганебного низькопоклонства у відношеннях із начальством (але без погорди, неповаги або зухвальства) та необхідна твердість у стосунках з підлеглими (але без брутальної
жорсткості – з незлобливістю та справедливістю);
великодушність, невразливість, відсутність упертості як спроби самоствердження в
колективі;
обов’язкове стремління професійного вдосконалення, бажання бути кращим у своїй
справі;
матеріальна забезпеченість.
Повага оточуючих: внутрішня сила завжди викликає повагу, хоча провокує й заздрість
ненавчених. Втім, для декого уже сам факт нашого існування є спокусою. Тож пам’ятаймо, що ми
народилися та живемо не для того, аби тішити чиєсь самолюбство.
На сімейній ниві:
побудова гармонійних родинних стосунків, збереження мудрих сімейних устоїв. Чоловік –
достойний глава сім’ї, шанований усіма в домі; жінка – любляча (і любима!) дружина та мати;
відсутність насильства у вихованні дітей. Слово та авторитет батька, материнська ласка, особистий приклад злагідного подружжя – ось визначальний стимул виховного процесу.
Як Церква називає означену внутрішню Силу?
Церква називає її СИЛОЮ ДУХА СВЯТОГО, або БЛАГОДАТТЮ.
Де джерело її?
Джерело її БОГ, як би світ не називав Його – Вищою Ідеєю, Космічним, або Абсолютним
Розумом, Нематеріальним Началом, Вселенською Самоконтролюючою Системою...
Церква іменує Цю Самосутність Богом, тобто Багатим на все, Джерелом усього сущого –
Законодавцем, Творцем та Вседержителем буття. Богом – Творцем енергій...
Як здобути внутрішню духовну силу (енергію) благодаті?
1. Шлях.
Шлях здобуття її доступний усім: це шлях невипромінювання зла, церковною мовою – ШЛЯХ
СМИРЕННОМУДРОСТІ (СМИРЕННЯ). Як і сказано: “Бог противиться гордим, а смиренним дає
благодать”.
Шлях смирення, або ж невипромінювання зла, був явлений Ісусом Христом понад 2000 років
тому назад. У чому він полягає? Сьогодні ми майже втратили розуміння суті цього поняття – смирення
4
Христове – і плутаємо його із рабською покірністю чи злочинною бездіяльністю, з ганебним
догідництвом та низькопоклонством, з холодною байдужістю або святенницькою єлейністю. Ні ж бо!
Смирення – це пошук миру.
Смирення – це внутрішня доброта.
Смирення – це активна життєва позиція, а не опущення рук.
Смирення – це не погодження зі злом або життєвими труднощами. Смиренно можна, а
часто й просто необхідно сказати “ні!”
У нас виникли проблеми? – давайте повернемося до них обличчям! Роби, що належить, і хай
буде, що буде, – на волю Божу! – ось основний принцип смирення.
Вчення Господнє зводиться до єдиного слова: “возлюби”! ВОЗЛЮБИ, а для цього СМИРИСЬ, а
отже, прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є – без страху й тривоги, без
гніву й роздратування, без гордощів та образи. Не випромінюючи зла. З миром!
Внутрішньо смирятися, не випромінювати зло – ось вихідне гасло правдивого християнина. У
цьому – шлях здобуття Сили.
Випромінюючи зло ми, згідно із законом спорідненості (споріднене шукає спорідненого), стягуємо на себе зло вселенське. Воно ж не лише смокче з нас енергію, але руйнує як дух наш (власне
наше “я”), так і душу (тонке, ефірне тіло), і біологічне тіло людини (через хвороби, болісті тощо).
Ідея невипромінювання зла – суть, головна ідея Нового Заповіту Біблії.
Старий Завіт навчав не чинити зло; Новий же – не випромінювати його. Старий – “Не вбивай”; Новий – “Навіть не гнівайся”. Старий – “Не кради”, “Не чини перелюбу”; Новий – “Не дивися з
пожадливістю”.
Смирення – це невипромінювання зла; любов же – випромінювання добра. Тож завдання номер
один для нас – смирятися, не випромінюючи зло; завдання номер два – перебувати в любові досконалій, випромінюючи добро.
Людина створена на образ Божий. Бог є Дух – і людина, за образом Його, є дух. Бог
Триіпостасний: Отець, Син, Дух Святий. І людина, за образом Божим, також є триіпостасною. Людина –
це дух, який має душу (розум, волю, емоції), і живе в тілі. Таким чином, для того, аби справа здобуття
внутрішньої енергії благодаті була плідною, необхідно смиряти усі три складові людського єства:
с мирення духа – це РОЗКРИТТЯ СЕРЦЯ ПЕРЕД НЕБОМ у самозреченні та любові;
с мирення душі – це ВІДМОВА ВІД УТРОБНО-СПОЖИВАЦЬКОЇ ПСИХОЛОГІЇ
насильства та користолюбства на користь психології духовності (психології доброти та
безкорисливості, переваги духовних інтересів над матеріальними), та ЗМІНА МИСЛЕННЯ З
НЕГАТИВНОГО НА ПОЗИТИВ (невипромінювання зла як на духовному, так і на душевному, інтелектуально-емоційному рівні);
с мирення тіла – це СТРИМАНІСТЬ У СЛОВІ, В РУХАХ ТА В ЇЖІ.
2. Засоби.
Так само й засоби – для кожної ниви свої:
для духа – це МОЛИТВА (домашнє і церковно-літургійне молитовне чування, метою якого є пошук
духовного, містичного зв'язку з Богом, здобуття благословенної молитви серця, відкриття серця
метафізичного – середини, серцевини душі /тут рівень глибин свідомості, підсвідомості та
надсвідомості людини/ перед Богом, установлення безпосереднього зв'язку із Ним). Оскільки благодать
подається нам через внутрішнє, духовне відчуття покаяння, самозречення, смирення та любові, то
молитва – це, власне, ПОШУК БОГА В СОБІ ЧЕРЕЗ ДУХОВНЕ ВІДЧУТТЯ БЛАГОДАТІ;
–
для
душі – це передусім СВЯТЕ ПИСЬМО, як опосередкований зв’язок з Богом через писане
слово Його (домашнє читання, відвідування недільних занять Біблійної школи), та духовна, насамперед
святоотцівська література; також читання інших – художніх і не тільки, але обов’язково “для душі”: чистих, що сіють “розумне, добре та вічне”, книг; знайомство з високим, світлим мистецтвом кіно, театру, музики, живопису тощо; спілкування з хорошими, добрими людьми; 5
–
для
тіла – це:
а) ПІСТ (у першу чергу як стримування від надмірностей, також і піст буквальний – середа, п’ятниця й інші визначені дні; ще я рекомендую ЩОТИЖНЕВЕ ОЧИЩУВАЛЬНЕ ГОВІННЯ – без їжі, на воді – від вечері п’ятниці до сніданку неділі, –
вищий (духовний) рівень енергетики;
б) тісний КОНТАКТ З ПРИРОДОЮ (зв’язок з Богом – Джерелом Сили (!) – через Його творіння)
– з усіма трьома доступними нам стихіями: ВОДОЮ (обов’язково ХОЛОДНА ВОДА – обтирання, обливання, купання –
боятися зробити декілька кроків по снігу босоніж. Земля забирає втому, витягає негатив);
в) ФІЗИЧНІ ВПРАВИ (ранкова гімнастика, спортивні ігри, фізична праця /Отці називали її
“рукоділлям”/ тощо).
Бог є любов, сказано у Писанні. І нам належить шукати єднання із Ним – Джерелом внутрішньої
духовної сили, вселенської енергії любові – на всіх доступних нам рівнях: через молитву – духом; через
Слово – розумом; через спілкування з природою – тілом.
Царство Боже – держава сили, земля милосердя, країна свободи – в середині нас! Тож
розкриймося перед небом у самозреченні та любові. Розкриймося духовно – внутрішньо, містично, серцем. Це-то і є насправді явлений нам Ісусом Христом Шлях – ШЛЯХ НЕВИПРОМІНЮВАННЯ
ЗЛА, ШЛЯХ СМИРЕННЯ...
Свобода чистоти, СВОБОДА ДОСКОНАЛОСТІ (вічне богоєднання любові) – МЕТА.
Очищення, ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЄЮ ДУХА СВЯТОГО (дією благодаті – внутрішньої
духовної сили, вселенської енергії добра, життя, любові /церковною мовою – спасіння/) ЧЕРЕЗ
НЕВИПРОМІНЮВАННЯ ЗЛА (через смирення) – ШЛЯХ.
МОБІЛІЗАЦІЯ ВНУТРІШНІХ СИЛ ОРГАНІЗМУ (перебування у Слові, піст і молитва /мовою
церкви – аскеза/) – ЗАСІБ на цьому шляху.
Як, здобувши, утримати Силу в собі?
Ми віддаємо силу Божу тоді лишень, коли порушуємо закон Його, тобто впадаємо в гріх.
Причиною ж усіх гріхів наших є гордість людська, точніше негативна її складова – ГОРДИНЯ
САМОЗВЕЛИЧЕННЯ:
Гордість – це ніщо інше, як перекручений, зведений до негативного, протиприродного рівня
закон плоті (тваринний інстинкт самозбереження) в нас.
Гординя – це бундючність самолюбності (егоїзм), що суперечить духовному закону ума.
Вона протидіє вдосконаленню, духовному преображенню людини, являючи собою ворога й
супротивника, власне – сатану (“сатана” єврейською мовою – супротивник) в нас.
Гордість – це першопричина гріха, початок порушення Божого закону розвитку, закону
вдосконалення, одухотворення буття (слово “гріх” і означає буквально – порушення закону).
Гордість – це початок втрати Духа Святого, замок, який закриває перед нами двері
метакосмічного Неба; стіна, що відокремлює нас від Бога та невичерпного моря Його енергії.
Від гордості беруть початок й усі інші ПРИСТРАСТІ ДУШЕВНІ ТА ПОЖАДАННЯ ТІЛЕСНІ.
Це прагнучі вийти з-під контролю, трансформуватися та заволодіти нами звірячі інстинкти наші.
Таким чином, розглянемо шість основних випадків, коли ми віддаємо Силу (включаючи гордість
та похідні від неї). Запам’ятаймо їх і УВАГОЮ, СТРИМАНІСТЮ ТА МОЛИТВОЮ огородімо себе: 6
1. Гордощі та образа (образа – зворотна сторона тієї-таки гордості).
2. Гнів і роздратування.
3. Страх і тривога.
4. Суєта мирська (неуважність, поспішність та марнослів’я).
Ніщо так не вгашає Дух, як суєта та марнослів’я. Ми втрачаємо саме тоді, коли поспішаємо.
“Будьмо уважні!” – постійно наголошує Церква. Нікуди не бігти і ніколи не кричати. За зовнішньою
стриманістю – внутрішня сила! Святі отці навчають:
5. Пожадання тілесні та пристрасті душевні – СЛАСТОЛЮБСТВО, СРІБЛОЛЮБСТВО, СЛАВОЛЮБСТВО.
Якщо хочеш володіти Силою, бути успішним внутрішньо та зовнішньо – насамперед протистань
духам злоби піднебесним надмірності та сластолюбства. Саме вони – нестриманість, надмірність і
сластолюбство – зачиняють перед нами двері Неба: тонкого, духовного світу високих енергій. І як же не
хочеться нам пробуджуватися від солодкого полону гріха! Але, не визволившись від залежності –
АЛКОГОЛЮ, НІКОТИНУ, НАРКОТИКІВ, БЛУДУ, ЧЕРЕВОУГОДНИЦТВА, ніколи не здобудеш
повноти Сили (вони-бо вгашають Дух!), не зможеш утримати її. Не зможеш стати вільним, сильним, досконалим. Не зможеш стати дійсно успішним.
Досить ходити по колу! Досить служити двом панам! Визначся, заміни ерзац-насолоду гріха
правдивою насолодою здорового способу життя. Не відкладай це на завтра – завтрашній день може
бути не твій...
Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти. Жити треба, щоб вдосконалюватись. Надмірністю і
сластолюбством ми купуємо собі пошкодження. Не їж досита, залиш місце для Духа Святого; віддай
плоть та прийми Дух – навчають святі старці:
енергію благодаті)
6. Перевтома.
Людина перевтомлена нагадує собою місто, яке знаходиться у облозі, оточене ворогами, а
сторожа його втратила пильність – виснажена, знесилена, ледь тримається на ногах від утоми...
Як примножити Силу?
7
1. Не зупинятися, вдосконалюватися, братися усе вище й вище – від віри у віру, від слави у
славу, від сили у силу: “Благословен, хто йде в Ім’я Господнє...”
2. Навчатися любити та віддавати: “Блаженніше давати, ніж брати!..”
Любові)
(успішність як внутрішня, так і зовнішня)
Невипромінювання зла (смирення) → внутрішня духовна сила (благодать) → внутрішня та
зовнішня успішність (оптимальне забезпечення духовних та фізичних потреб людини).
Тож тепер, пізнавши мету, шлях і засоби, одного лише просімо в Господа: ЧАСУ та СИЛИ, аби
досягти обітованого.
Висновок (одним рядком):
З чого складається успішність? – З успішності зовнішньої та внутрішньої.
Що зумовлює успішність зовнішню? – На 90% успішність внутрішня.
Що зумовлює внутрішню, а отже, й зовнішню успішність? – Позитивна внутрішня сила
(духовна енергія, благодать).
Як здобути внутрішню духовну силу (енергію) благодаті?
1. Шлях – НЕВИПРОМІНЮВАННЯ ЗЛА (СМИРЕННЯ):
а) розкритися перед небом у самозреченні та любові (повністю довіритись Богові) – це смирення
духа;
б) відмовитись від утробно-споживацької психології на користь психології духовності
(поставити духовні інтереси вище матеріальних, замінити життєву ідеологію насильства та
користолюбства ідеологією доброти та безкорисливості), змінити мислення з негативного на позитив
(думай добре, говори добре, роби добре, і буде тобі добре) – це смирення душі: розуму, волі, емоцій; в) стримуватися у слові, в рухах та в їжі (плавні рухи, прихильна мова, спокійний погляд; нікуди
не бігти і ніколи не кричати; їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти) – це смирення тіла.
2. Засоби – МОБІЛІЗАЦІЯ ВНУТРІШНІХ СИЛ ОРГАНІЗМУ (АСКЕЗА): Для духа людського – молитва; для душі – слово; для тіла – піст, тісний контакт з природою
(холодна вода, повітря, земля), фізична активність.
Як, здобувши, утримати Силу в собі? – Стриманістю від порушення духовних законів
(стриманістю від гріха).
Як примножити Силу? – Постійним вдосконаленням та зростанням в любові. Любов – над усе!
Бог є любов...
Р
озділ 2. ЧО
МУ МИ ХВОРІЄМО, АБО ЯК СТАТИ ЗДОРОВИМ
1. Чому ми хворіємо?
Тут завжди одна за двох причин: або ГРІХОВНІСТЬ наша, або НЕДОСКОНАЛІСТЬ (або ж
обидві вони разом).
2. Що таке гріх?
Гріх, за визначенням святого апостола Івана Богослова, є беззаконня. Отже, гріховність людини
полягає у порушенні нею певних ДУХОВНИХ ЗАКОНІВ.
3. У чому полягає вищий духовний закон?
Упродовж свого історичного зростання цивілізація людей наполегливо опановувала різноманітні
закони – природи, суспільного розвитку, економіки тощо. Саме ці науки домінують в ужитках
суспільства сьогодні. На жаль, досягши досконалості у дослідженні природничих учень, ми поминули
найважливіше – належну розвідку законів духовних. Це-то і стало наразі головною причиною усіх
наших бід. “Погине народ Мій за те, що не має знання: тому, що знання ти відкинув, відкину й тебе!” –
картає Господь.
8
Вищим духовним законом Всесвіту є ЗАКОН ВДОСКОНАЛЕННЯ – закон СМИРЕННЯ І
ЛЮБОВІ, закон МИЛОСЕРДЯ, – еволюційний закон одухотворення творіння (церковною мовою –
освячення, “обоження” тварі). Це закон розвитку речовини від неживої, через живу, до вищої форми
існування матерії – матерії мислячої (людина), і до найвищої її форми – матерії тонкої, духовної, просвіченої духом любові (світ ангельський). Добро – іти (жити) відповідно до Закону; зло ж –
порушувати його.
Порушення закону (гріх) стає можливим лише на рівні матерії мислячої, тобто людини розумної, яка досягла рівня образу Божого (Ім’я Ягве означає Сущий – Той, Хто має сутність у Самому Собі, Абсолютно Вільний). Яка досягла щабля свободи вибору, свідомого вибору між добром і злом (ось
чому твар безсловесна апріорі є безгрішною). На цьому рівні закон вдосконалення звучить так: “Віддай
плоть – прийми дух!”
Таким чином, гріх – це ніщо інше, як наслідок конфлікту ПЛОТІ І ДУХА в людині, законів
САМОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА САМОЗРЕЧЕННЯ. Передбачене Творцем протиборство звірячих інстинктів, УТРОБНО-СПОЖИВАЦЬКОЇ ПСИХОЛОГІЇ (за визначенням апостола Павла – “закону плоті”) в нас, із
вищим духовним “законом ума” – ПСИХОЛОГІЄЮ ДУХОВНОСТІ (духовність – суть перевага
духовних інтересів над матеріальними), самозречним законом любові, законом милосердя в людині.
Творець чекає від Свого творіння СВІДОМОГО ВИБОРУ ДОБРА. Саме на сходинці Людини
розумної, як вінця творіння речовинного і перехідної ланки до тонкого, ангельського плану буття, й
відбувається ця боротьба. Тут – дилема вільного вибору. Тут – необхідна ланка між землею і небом. Тут
– двері в царство досконалості. Звіряча лють, породжена плотським інстинктом самозбереження, має
змінитися в нас ангельською любов’ю, народженою духовним законом милосердя. Твар-бо
“підкорилася марноті не випадково...”, як сказано у Посланні святого апостола Павла до римлян (читай
8 розділ, 19–23 вірші).
Примирення та єднання з Богом досягається ЧЕРЕЗ СМИРЕННЯ ДУХА, ДУШІ Й ТІЛА
людських. Саме цими зусиллями і здобувається вселенська духовна Енергія, яку Церква іменує
благодаттю Всесвятого Духа, і яка освячує, обожує, вдосконалює твар. Яка одухотворяє істоту, вводячи
її у чертоги вічного життя, готуючи до зустрічі з її Творцем. В цьому – духовний Закон!
Бог – через Слово (Закон Смирення й Любові) – Духом Своїм Святим і творить, і вдосконалює, і
приймає... Порушення ж Закону – гріх, суть результат гордині самозвеличення нашого – закриває перед
нами двері вічного життя. Але щойно програма духовного вдосконалення дає збій – одразу вмикається
МЕХАНІЗМ НАВЕРНЕННЯ НАС ДО СМИРЕННЯ. Господь прописує гіркі ліки страждання й скорботи
(у тому числі допускаючи і хвороби), і так навертає нас до спасіння. За словом старця Силуана
(Антонова): “Господь любить людей, але посилає скорботи для того, щоб люди пізнали немічність свою
та смирилися, і за смирення своє прийняли Святого Духа, а з Духом Святим – усе добре, усе радісне, усе
прекрасне...”
4. Як стати здоровим?
Повинно знати, що лікувати належить не хворобу, а хворого. І що причина недуги завжди
знаходиться у самій людині. НЕМАЄ НЕВИЛІКОВНИХ ХВОРОБ – Є НЕВИЛІКОВНІ ХВОРІ!
Відсутність правильного розуміння, нездорове мислення призводить до захворювання тіла. Як
висловився святий отець Церкви Григорій Богослов: “Сластолюбством ми купуємо собі пошкодження”.
І тут “сластолюбство” у широкому значенні цього слова: сластолюбство як гординя самозвеличення
нашого, як примат закону плоті в нас. Ось справжня причина усіх бід і хвороб – ГОРДІСТЬ ЛЮДСЬКА!
Інструмент же її – НАДМІРНІСТЬ ТА СЛАСТОЛЮБСТВО – основна зброя сатани. Своїми
неправильними діями, по суті – капризами своїми (і сластолюбством передусім!), ми вгашаємо Силу, Дух Божий в собі, прирікаючи себе на недуги й страждання, до того ж вкорочуючи власне життя.
Таким чином, для того, аби зцілитися і бути завжди здоровим, необхідно ЗДОБУТИ ЦІЛЮЩУ
СИЛУ благодаті:
1. Усунути ДУХОВНУ ПРИЧИНУ хвороби.
2. Мобілізувати ВНУТРІШНІ СИЛИ організму на боротьбу із нею.
5. Як усунути духовну причину хвороби?
Це здійснюється не інакше, як тільки СМИРЕННЯМ:
а) усвідомленням власної своєї гріховності та недосконалості, і щирим бажанням почати нове, чисте життя;
9
б) невдаваним покаянням з плодами самозречення:
– прощенням усім своїм кривдникам їхніх провин;
– абсолютною довірою Богові та безумовним відданням себе в Його руки;
– відмовою від утробно-споживацької психології, і зміною мислення з негативного на позитивне
(невипромінювання зла та пошук любові);
– стриманістю у слові, в рухах та в їжі.
6. Як мобілізувати внутрішні сили організму?
Це реалізується АСКЕЗОЮ – якщо коротко, то постом і молитвою, насправді ж значно
об’ємніше: аскезою духа, душі й тіла:
для
духа – це молитва (домашня, церковно-літургійна);
для
душі – слово істини (Святе Письмо та інша духовна література);
для
тіла – це:
а) піст (у першу чергу як стримування від надмірностей, також і піст буквальний – середа, п’ятниця й інші визначені дні; ще необхідно б щотижневе (1–1,5 доби) та щоквартальне (3–3,5 доби) очищувальне говіння –
холодна вода – обтирання, обливання, купання –
свіжому повітрі, прогулянки, спорт, туризм) та землею (Старатися щоденно торкатися босими ногами
землі! Навіть і зимою не боятися зробити декілька кроків по снігу босоніж); в) фізична активність (ранкова гімнастика, прогулянки, легкі спортивні ігри, фізична праця
тощо).
Внутрішня сила, цілюща енергія благодаті – разюча зброя проти хвороби. Здобути її – і недуга
відійде геть! СМИРЕННЯ – ШЛЯХ; АСКЕЗА – ЗАСІБ її здобуття. Пігулки ж – сумнівний та недолугий
замінник даної сили – на останньому місці у цій боротьбі. “Цей рід
смиренням та аскезою дає нам звільнення! Це стосується як безпосередньої боротьби із хворобою, так і
профілактики захворювань взагалі.
Царство Боже – Царство Сили – в нас і навколо нас: Бог всюди є і все наповняє. Енергія Божа –
суть ЖИТТЄВА СИЛА природи (як проявленої, так і непроявленої), і нам необхідно навчитися жити, максимально використовуючи цю Енергію:
– в наших серцях затаєні двері у тонкий світ метакосмосу, наповнений вселенською нетварною
енергією Духа;
– в нас же, подібно до туго закрученої пружини, під каїновою печаттю гордині, заховується
містичний резерв духовного потенціалу боголюдини;
– і в нас же закладені незвідані можливості здобуття космічної сили оточуючої нас проявленої
природи.
Ці можливості – в нас! Необхідно лише пробудити їх солодким подвигом смирення та аскези.
Смирення являє собою внутрішні, духовні зусилля по здобуттю Сили (повністю довіритися, віддати себе в руки Божі – це і є насправді смирення); аскеза ж – зовнішні, вольові, душевно-тілесні
наші зусилля.
Буття в суворих умовах аскетичного діяння (піст та молитва, щотижневе очищувальне говіння
Христа ради, щоденний контакт з природою – холодна вода /обливання, занурення/, повітря /повітряні
ванни/, земля /ходіння босоніж/) веде до МОБІЛІЗАЦІЇ ВНУТРІШНІХ СИЛ організму, на відміну від
розслаблюючої дії тепличних умов комфортабельного способу життя. (До слова, щодо “аскези”
безсловесних, то й тут вона має місце як засіб рятунку – відомо, що тварини під час хвороби зовсім не
приймають їжі. Це – знак для нас матінки-природи. Хворіють же вони тому, що теж є учасниками
еволюційного процесу, а отже – для вдосконалення. Твар безсловесна є безгрішною, але не досконалою.
Досконалий лише тонко-речовинний світ святих ангелів Божих. У ньому воістину “Смерть знищена
буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого...” (Книга пророка Ісаї)).
Ісус називався Назарянином. Це не просто тому, що батьки Його були родом із Назарету, але, в
першу чергу, тому, що Він був назореєм, себто аскетом. (Єврейською “назорей” – відокремлений; грецькою “аскеза” – вичинка шкіри. Тут відокремленість подвижника духу від плотського, низького, доземного і чинення звірячих інстинктів – очищення, освячення духа, душі й тіла – молитвою і постом).
Цим ясним і суворим шляхом пройшли апостоли, отці Церкви, тисячі й тисячі подвижників віри, які, 10
віддавши плоть і прийнявши Дух, перемогли себе, ставши синами Божими по благодаті Христовій: земними ангелами або небесними людьми. Це – дорога до неба! Це – шлях Христа і Церкви!
7. Що конкретно дає мобілізація внутрішніх сил?
1). Підвищення загального тонусу (життєвої активності) і, як результат, – дуже мала
стомлюваність м’язів і нервових центрів та неабияке зменшення енергетичних витрат.
2). Оптимізація процесів метаболізму (обміну речовин та енергій, що становлять основу
життєдіяльності; заміна низьких видів енергії більш тонкими, високими), відповідно – зниження та
нормалізація ваги тіла людини, помітне зменшення навантаження на серцево-судинну систему тощо.
3). Активізація захисних та очищувальних позицій, навіть на клітинному рівні(!), що веде до
цілковитого оздоровлення, а також до унеможливлення появи будь-яких, у тому числі й ракових
захворювань організму надалі.
4). Розкриття прихованих резервів та можливостей організму, власне преображення його.
Таким чином, результатом аскетичного подвигу вдосконалення є АБСОЛЮТНЕ ЗДОРОВ’Я
ЛЮДИНИ! Не хвороба над людиною, а людина над хворобою – ось припис досконалих...
Пізнавши Істину (а вона в любові, смиренні та аскезі) людина з немічної істоти, зв’язаної по
рукам і ногам невблаганними путами звірячих інстинктів (ось воно: “Пута ярма розв’язати!..” – див.
Ісаї, 58 розділ, 6 вірш), має стати богоподібним ангелом – вільним та чистим, вічне майбуття якого –
насолода богоєднання зі своїм Творцем.
Сказано: “Прийдіть до Мене, всі обтяжені й струджені
заспокою вас...”;
“І пізнаєте Істину
визволить вас
“Де Дух Святий – там воля
“І будеш служити ти Господу, Богу своєму. І Він поблагословить твій хліб та воду твою, і з-
посеред тебе усуне хворобу...”
Досконалі мають у собі Царство Боже, що прийшло воно в силі. А в Божому Царстві хвороб не
буває. Тому-то й скорботи, які терплять досконалі праведники (“Страждання зазнаєте в світі, але будьте
відважні: Я світ переміг!..”) є не внутрішніми, а зовнішніми. Хвороби до них не належать! Навіть
негативний вплив отруєного новою цивілізацією зовнішнього середовища не спроможний зашкодити
їм, сказано бо: “А коли смертодійне що вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і
добре їм буде!..” (Євангеліє від Марка).
Хворобу досконалих, коли Господь допускає її достойним, можна розглядати лише як
виключення із загального правила, себто як особливий випадок зовнішнього служіння святих. Як от, праведного Йова (страждання святого праведника, у тому числі й від хвороби, аби засоромити сатану), або Христа (тут вищий рівень жертовної любові – страждання за чужі гріхи, коли беруться на себе
хвороби немічних світу: “Направду ж Він немочі наші узяв і наші хвороби поніс. Його ж ранами нас
уздоровлено” (Книга пророка Ісаї)). Хвороба зрілих – питання служіння, власне питання сили, а не
немочі людської. Тут хвороба, як виключення. Правило ж – це внутрішнє та зовнішнє здоров’я
досконалих. Довершені праведники зазвичай є абсолютно здоровими людьми. Бог – не хворіє. Божі –
також. І це – для нас! Це – поруч! Це – сьогодні!..
За словом апостольським, досконалі несуть в тілі “колючку, посланця сатани”, але ця колючка не
внутрішня (хіба що помисли, поки ще не вмер сповна для гріха), а зверхня! Це боротьба проти
зовнішніх ворогів. Внутрішньо ж божественні праведники умерли й воскресли. І тут лише увага на
Божому, прагнення вищої досконалості (її – завжди мало, завжди хочеться іще: “Грішний, Господи!
Навчи мене любові Своєї...”). Відомий же випадок старця Силуана, коли Господь не забирав його
головний біль, за словом того-таки старця був випадком неповноти досконалості: “Через хворобу
смиряється душа, – вказує старець. – Значить, мені це на користь...”
ЯКОГО РІВНЯ АСКЕЗА – ТАКОГО Й ЗДОРОВ’Я. Якщо лише обтираємось мокрим рушником
та миємо ноги зранку та на ніч холодною водою – то й здоров’я наше буде таке-собі “обтиральне”; якщо
11
ж обливаємося зранку та занурюємося ввечері у природну холодну – то й здоров’я наше стане
відповідне, бо повнішим буде занурення в благодать.
Взагалі ж, краще занурюватися у “живу”, себто проточну, рухливу природну воду (річка), аніж у
природну-ж, але статичну. Але краще занурюватися у природну статичну водойму (озеро, ставок), аніж
просто обливатися на подвір’ї. Втім, краще обливатися на подвір’ї, стоячи босими ногами на землі, аніж
робити те саме у ванній кімнаті. І, нарешті, краще обливатися (приймати холодний душ) у ванній, аніж
просто мити ноги холодною водою і обтиратися мокрим холодним рушником. Та краще мити ноги і
обтиратися рушником, аніж нічого не робити...
Те саме й стосовно молитви (протягом тижня – молитва домашня; в неділю та свята – літургія), і
посту (щотижневе та щоквартальне очищувальне говіння Христа ради), і Слова (заняття Біблійної
школи в неділю, а не поїздка на город). Це – аскеза! (До речі, й що стосується буквальної церковної
десятини – і це також елемент аскези. Згадаймо Малахії, 3 розділ, 10 вірш: “Принесіть же ви всю
десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь
Саваоф: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення
Самозречення – основа спасіння...).
Аскетичний режим – це, власне, мобілізаційна та дисциплінарно-організуюча пружина нашого
вдосконалення. Зовнішньо це виглядає так: прокинувся – привітався з Богом; встав – помився холодною
водою; почистив зуби – пішов на обливання; перед сніданком та опісля – знов коротка молитва; по
дорозі на роботу – прочитав Канон напам’ять, Ісусова молитва; перед роботою та після неї – коротко
помолився; перед обідом та по ньому – також; прийшов з роботи – зелений чай і на річку занурюватися
(перед цим кілька віршів із Біблії прочитавши); по дорозі туди й назад – Ісусова молитва; перед вечерею
та вслід – молитва; перед відходом до сну – до ікони: подякував Богові за день, попросив спокою душі й
тілу на ніч, перехрестив ліжко... П’ятниця – готуємо їжу на неділю; субота – очищувальне говіння
Христа ради, у цей же день – вечірня у храмі (як гарно молиться!). Неділя – Богові день: зранку на
літургію; після обіднього відпочинку – на заняття Біблійної школи... Це все – елементи аскези. Це все –
церковна дисципліна. Це – зовнішня мобілізація внутрішніх сил.
Те ж саме й щодо внутрішньої аскези, внутрішньої уважності, внутрішньої дисципліни: хочеться
сказати зайве – стримайся; хочеться зробити суєтний рух – зупинись; хочеться з’їсти лишній шматок –
отямся! Страх? – на самовичитку! Гнів? – під холодну воду! Суєта мирська, пристрасть, пожадання
тілесні? – за чотки і на молитву!..
Ми – воїнство Христове. Сила всякої армії – в її ідеології та дисципліні. Ідеологія наша –
смирення й любов; дисципліна ж – уважність та аскеза, як засіб на шляху вдосконалення. Ось запорука
нашої перемоги! Ось основа здобуття благодаті! Ось шлях до свободи! Ось усвідомлена необхідність!..
Для когось ясний і суворий шлях смирення та аскези може видатися занадто суворим. Що ж, вибір завжди за нами. Але, як на мене, краще покаяння та самозречення, аніж пігулки та ризиковані
лікарські процедури; суворий піст та холодна вода, аніж скальпель хірурга... ВИБІР – ЗА НАМИ!
8. Як ніколи не хворіти?
Лікарі свідчать: “Усі хвороби від нервів”. Цілком справедливо. Несмиренність та внутрішня
гризота, тобто усе те, через що ми віддаємо духовну енергію життя, – ось істинна причина усіх наших
хвороб. Сказано-бо: “Це ремствуючи, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста
їхні говорять чванливе...” (Послання святого апостола Юди). Усунути цю причину, смиритись, відмовитись від утробно-споживацької психології на користь психології духовності (перевага духовних
інтересів над матеріальними), змінити свідомість свою, мислення своє з негативного на позитивне
(невипромінювання зла) – і хвороби відійдуть у небуття!
Висновок (одним рядком):
Чому ми хворіємо? – Через гріховність та недосконалість свою.
Що таке гріх? – Порушення духовних законів.
У чому конкретно проявляється це порушення?
Гріх та недосконалість виступають на трьох рівнях:
12
– на духовному рівні – як гордість (несмиренність) та нелюбовність наша;
– на душевному (розум, воля, емоції) – як негативність мислення (випромінювання зла, внутрішній та зовнішній песимізм) та психологія споживацтва;
– на тілесному – як нестриманість, надмірність і сластолюбство.
Як стати здоровим? – Здобути цілющу внутрішню силу, духовну енергію благодаті. Це – певні
та праведні ліки:
1. Усунути духовну причину хвороби.
2. Мобілізувати внутрішні сили організму на боротьбу із нею.
Як усунути причину хвороби?
Покаянням, самозреченням, смиренням та любов’ю:
– для духа людського – розкритися перед Небом у самозреченні і любові;
– для душі – відмовитися від утробно-споживацької психології та не випромінювати зло;
– для тіла – стримуватися у слові, в рухах та в їжі.
Як мобілізувати внутрішні сили?
Аскезою, або ж постом та молитвою:
– для духа – це власне молитва;
– для душі – слово істини;
– для тіла – піст (у тому числі суворий, на самій воді), тісне спілкування з природою
(холодна вода, повітря, земля), фізична активність.
Як ніколи не хворіти? – Не порушувати вселенських духовних законів та зійти до неба небес
досконалості.
Р
озділ 3. П
АМ’ЯТКА ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ БУТИ ЗДОРОВИМ
Найважливішим для людини є її здоров’я. Втім, по-справжньому це розумієш лише тоді, коли
втрачаєш його...
ІСТИННА ПРИЧИНА УСІХ НАШИХ БІД І ХВОРОБ ПОЛЯГАЄ В ПОРУШЕННІ НАМИ
ДУХОВНИХ ЗАКОНІВ (мовою Церкви – це гріх та недосконалість). Проявляється ж воно на трьох
рівнях – духовному, душевному та тілесному.
На духовному рівні – як гордість (несмиренність) та нелюбовність наші.
На душевному – як негативність мислення (випромінювання зла, песимізм) та психологія
споживацтва.
На тілесному – як нестриманість, надмірність та сластолюбство.
Тому у дійсності все дуже просто, як і Бог наш Простий. ХОЧЕШ БУТИ ЗДОРОВИМ – БУДЬ
НИМ! ЗДОБУДЬ ВНУТРІШНЮ ЦІЛЮЩУ СИЛУ, ДУХОВНУ ЕНЕРГІЮ БЛАГОДАТІ: 1. Визнай власну свою недосконалість.
2. Покайся перед Богом (для тих, хто іще не знайшов Його, хоча б так: “Господи, якщо Ти є!
Прости мене, грішного...), і обов’язково сам прости всім своїм кривдникам.
3. Відкинь утробно-споживацьку психологію, та оберни мислення своє з негативного на
позитив (пильнуй не випромінювати зла; вчися любити: для початку дітей, внуків своїх – це
найпростіше. Думай добре, говори добре, роби добре, і буде тобі добре).
4. Почни звільнення своє:
а) молися (як можеш – так і молись: удома, в дорозі, у парку, на природі, у церкві); б) читай Біблію (найкраще – псалми, притчі Соломонові, Екклезіаста, книги Нового завіту, починаючи з Євангелій) та іншу духовну літературу;
в) не переїдай! Доклади зусиль, аби звільнитися від алкоголю та тютюнопаління; г) цілковито віддавшись Богові, довірившись Йому, скуштуй смак щотижневого та
щоквартального очищувального говіння вдосконалення ради (суворий піст без їжі, на воді, від вечері
п’ятниці аж до сніданку неділі щотижня, та трьохдобові говіння чотири рази на рік); д) полюби холодну воду (для початку зранку та на ніч мий ноги до колін холодною проточною
водою; окрім цього зранку обливайся, або хоча б обтирайся змоченим у холодній воді рушником. Це –
твій мінімум! Найкраще ж – щоденне обливання, бажано на свіжому повітрі, вранці, та купання в
природній водоймі увечері).
Іди середнім шляхом, але пам’ятай: чим вищим буде твій подвиг, тим ліпшим буде й результат.
13
Що краще, покаяння чи хіміотерапія? Самозречення чи лікарські процедури? Суворий піст та
холодна вода чи скальпель хірурга?
ВИБІР – ЗА НАМИ!..
Р
озділ 4. П
АМ’ЯТКА ДЛЯ ТИХ, ХТО ШУКАЄ СПАСІННЯ
Якщо у вас або у вашій сім’ї виникли проблеми (як правило, чотири “гори”, чотири стіни
проблем зводить навколо нас сатана, тим самим вганяючи нас у глухий кут: це проблеми зі здоров’ям, матеріальні, сімейні та на роботі), то:
Насамперед, ПОЧНІТЬ ІЗ СЕБЕ!
1. У тому, що сталося, не звинувачуймо нікого, окрім себе самих: ми заслужили це як плату
за гріхи наші, а рівно ж і батьків та дідів наших, або ж це випробування праведності, горнило іспиту
нашого.
Бо Господь, Бог наш – Бог щедрий і милосердний, довготерпеливий та багатомилостивий. Він
прощає грішника, загладжує провину та переступ наш, але не залишає нас без покарання. Він “карає за
провину батьків на синах – на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Його...” (Книга
Вихід).
У будь-якому випадку, Бог допускає нам скорботи для того, аби показати нам немічність
нашу, а також смирити нас, грішних. Через смирення ж – дати силу очищення та спасіння: благодать
Всесвятого Духа, нетварну енергію Божества (бо ж “Бог противиться гордим, а смиренним дає
благодать...” (Послання апостола Петра)).
СКОРБОТА → СМИРЕННЯ → СИЛА → ВНУТРІШНІЙ МИР → СПАСІННЯ
Усвідомте це!
2. Тепер, передусім, щиро розкайтеся, пам’ятаючи, що покаяння – це ключ до дверей смирення, а отже, й спасіння: “Господи, прости мені: тяжко згрішив я перед Тобою!..”
3. Відкрийте двері смирення перед Тим, Хто стукає. Впустіть Христа в серце своє з миром:
“Слава Богу, що не гірше! Дякую Тобі, Господи, бо заслуговував поганішого...”
4. Обов’язково перервіть родове прокляття, начисто простивши усіх, хто згрішив перед вами
та вашим родом, і від щирого серця – хай навіть і мислено – попросивши прощення у всіх, перед ким
згрішили ви й рід ваш
5. Людина створена на образ Божий.
14
Бог є Дух – і людина, за образом Божим, є дух. Бог Триіпостасний: Отець, Син, Дух Святий – і
людина, за образом Божим, також триіпостасна. Людина це дух, який має душу (розум, волю, емоції), і
живе у тілі.
Таким чином, для того, аби справа очищення, освячення, спасіння нашого була плідною, необхідна праця над усіма трьома складовими нашого єства:
– для духа – це молитва;
– для душі – слово Боже та духовна (у т.ч. святоотцівська) література;
– для тіла – піст (середа, п’ятниця та інші визначені дні) і, як свідчить досвід (у тому числі й
мій особистий), чудово слугує тут холодна вода та спілкування з природою.
Пам’ятаймо: це – неодмінні складові успішного духовного діяння. Розпочніть щоденний
подвиг свій!
дня, і пильнуйте триматися його.
6. Почніть жити літургійним життям:
“Пам’ятай день спокою, щоб святити його! Шість днів працюй і роби всю працю свою, а
день сьомий – спокій для Господа, Бога твого...” (IV заповідь закону Божого). У недільні
та святкові дні не наважуйтеся робити жодної справи, але поспішіть до храму Божого –
сповідайтесь, причастіться святих тайн тіла й крові Христових.
Подайте записку-прохання про спасіння своє і домашніх своїх на літургійну молитву, бо
“де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані – там Я серед них”, та “дуже могутня ревна молитва
праведного” (а хай і один, але праведник у храмі під час спільної молитви завше
знайдеться!).
Знайдіть собі доброго духівника – досвідченого й досконалого порадника та
молитвеника; найліпше, якби такий виявився серед священнослужителів.
Постійно, щонеділі відвідуйте біблійну або катехізаційну школу для дорослих (діти –
дитячу недільну школу), бо ж “віра від слухання, а слухання через Слово Христове”, та
“Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося...” (Послання апостола
Павла).
7. Так здійснюйте спасіння ваше, ідіть ясним шляхом віри – шляхом милосердя, дорогою
смирення та аскези, пам’ятаючи, що суть подвигу святого трудівництва християнського полягає у
постійному, напруженому і свідомому ПОШУКУ БОГА В СОБІ ЧЕРЕЗ ДУХОВНЕ ВІДЧУТТЯ
БЛАГОДАТІ, яка подається нам в покаянні, самозреченні, смиренні та любові.
Р
озділ 5. П
РАКТИЧНI ПОРАДИ ПРОТЯГОМ ДНЯ
1. Прокинувшись від сну, найперше вознесіться думкою і серцем до Господа, і привітайтеся з
Ним, як з дійсно Живим Богом-Особою:
“Добрий ранок, Господи!”
І одразу, іще перебуваючи у ліжку, зверніться до Нього з молитвою:
“Господи, Душе Святий, увійди в моє серце! Оживи мене і поможи мені молитися. Дай мені сили
Твоєї, миру Твого, очисти і благослови мене імені Твого ради.
Дякую Тобі, Господи, за це. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі...”
2. Після цього (іще лежачи у постелі):
а) добре розтираємо обидва зап’ястя рук;
б) усі пальці однієї руки вкладаємо у жменю другої, і добре їх розминаємо; в) розігрітими таким чином руками розтираємо собі груди, плечі в ділянці ключиць, чоло, перенісся, робимо легкий масаж шиї (щитовидної залози) і навколо очей.
3. Далі, вставши, одразу підходимо до ікони, і, перехрестившись, промовляємо коротку
вранішню молитву:
“Дякуємо Тобі, Христе, Боже наш, що Ти був з нами протягом ночі. Подай, Господи, сили Духа
Твого Святого, виконувати заповіді Твої протягом дня. Амінь”.
4. Тепер приступаємо до водних процедур. Спочатку – звичне умивання (руки й лице миємо
тільки холодною водою), чищення зубів тощо. Далі рекомендую обливання (якщо ранкове обливання є
занадто важким, то обов’язково хоча б обтирання до пояса! ) та миття ніг до колін холодною водою.
15
Необхідно привчати себе до щоденного обливання (або обтирання) з миттям ніг холодною
водою вранці (найкращий спосіб обливання – надворі, стоячи босими ногами на землі; можна також
просто приймати зранку контрастний душ), та до купання (занурення) у річці, в ставку, в озері (або
хоча б обливання, у крайньому випадку – до самого лише миття ніг холодною проточною водою) –
увечері.
Тим, хто тільки-но приступає до обливання, і не має відповідного досвіду, спочатку
рекомендується обтиратися до пояса змоченим у холодній воді рушником. Після обтирання необхідно
розтертися великим сухим рушником, і одразу вдягнути щось тепле. Таке поступове загартування
необхідне, аби не допустити застуди, запалення тощо.
Якщо загартування іде успішно, то за кілька тижнів можна переходити уже і до повноцінного
обливання. Добре завжди мати напоготові два відра холодної води і зранку (або й протягом дня, якщо
це необхідно), помолившись і перехрестивши воду, облитися нею (одне відро на спину, друге – на
груди). Можна просто прийняти холодний душ. Після цього знов-таки розтертися сухим рушником.
Людина загартована при цьому відчуває не холод, а жар, і не потребує уже теплого одягу для
запобігання застуді. На голову воду можна не лити (хоча один раз на тиждень, як правило, під час
традиційної ванни /лазні, душу/, – обов’язково).
Чин обливання холодною водою (купання або занурення):
4.1. Виходячи у двір (до річки, ставка, озера) для обливання (купання, занурення), читаємо
МОЛИТВУ САМОЗРЕЧЕННЯ:
“В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу й тіло мої! Здоров’я моє, сім’ю мою, роботу мою, достаток, добробут та безпеку мої.
Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй, і життя вічне даруй мені. Амінь”.
4.2. Ставши перед водою (перед відрами з водою, річкою, ставком) босими ногами на землі або
на снігу, молимося, читаючи “ЦАРЮ НЕБЕСНИЙ...”:
“Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш. Скарбе добра і життя
подателю – прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші”.
4.3. Опісля благословляємо воду хресним знаменням, і читаємо коротку МОЛИТВУ
БЛАГОСЛОВЕННЯ ВОДИ:
“Благослови, Господи, воду цю. Хай через обливання водою цією, освяченою молитвою віри
(через купання у воді цій, освяченій молитвою віри), зійде на мене благодать Всесвятого Твого Духа: дасть мені сили Твоєї, миру Твого, очистить і благословить мене. І хай буде Тобі за це слава, подяка й
поклоніння як єдиному Богу – Отцю, Сину, Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь”.
4.4. Затим, високо піднявши руки, потягнувшись до Неба, читаємо МОЛИТВУ НА ЗДОБУТТЯ
СИЛИ:
“
Дякую Тобі, Боже милостивий, за це. Хай буде Тобі за все слава, подяка й поклоніння як
Єдиному Богу – Отцю, Сину, Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь”.
4.5. І обливаємося холодною водою (виливаємо одне відро на спину, друге – на груди) або ж
занурюємося у воду.
5. Холодна вода не лише покращує кровообіг, а й відновлює діяльність капілярів, і таким чином
допомагає нам збадьоритися. Освячена молитвою віри, вона є просто незамінною помічницею у
боротьбі проти негативних сутностей світу невидимого. (Досвід показує, що біси дуже бояться
холодної, особливо освяченої води – недаремно спрадавна навісних забіяк розливали холодною водою.
Безтямна істерія також гамується саме нею. Одержимі – як явні, так і приховані – завше противляться
холодній воді). Тому необхідно взяти за правило, прийшовши з вулиці, обов’язково змити з себе
холодною водою низькочастотний інформативно-енергетичний бруд: вимити обличчя й руки, розчесати
мокрими пальцями волосся.
Секрет відсутності боязні перед холодом, коли навіть і в мороз не страшно виходити босими
ногами на сніг для обливання, або й занурення у зимну воду, полягає у тому, щоб не зіщулюватися
перед стужею, але навпаки – РОЗКРИТИСЯ НАЗУСТРІЧ СТИХІЇ! А для цього – ПОВНІСТЮ
РОЗКРИТИСЯ ПЕРЕД НЕБОМ у самозреченні та любові. Ось хід до Царства Сили, Царства Благодаті.
16
Коли серце /потайна внутрішність душі/ зігрівається щирою, відданою молитвою; коли
відкривається вхід у тонкий світ метакосмосу; коли переступає поріг вогненне море енергії – тоді
гарячий подих благодаті охоплює всю душу, все тіло людини. Тоді практично розумієш, що то є
благословенна лазня вічного буття...
Необхідно пам’ятати, що зимове короткочасне занурення /я не кажу тут про довготривале
“моржування” – це тема окремої розмови: воно, навпаки, забирає енергію/ у природних водоймах, як
власне й суворий щотижневий добовий піст на воді, це “для тих, хто може понести”. Для тих, хто має
необхідний рівень підготовки, молитви, і, насамперед, відчуває на це Боже благословення.
Оптимальний же варіант взимку – обливатися холодною водою на свіжому повітрі.
6. Після обливання або обтирання – коротка фіззарядка. Гімнастичні вправи конче потрібні, по-перше, для підтримки необхідного тонусу організму і, по-друге, для виведення з нього та
запобігання відкладенню солей та шлаків. Взагалі ж, холодна вода пробуджує енергетику; повітря –
живить позитивною енергією; земля – забирає негатив. Фізичні вправи – каталізують (підтримують та
пришвидшують) процес.
7. Далі коротка МОЛИТВА ПОДЯКИ:
“Дякую Тобі, Боже Милостивий, за те, що Ти благословив мені очищення, вдосконалення та
оздоровлення це. Не полиши мене ласкою Твоєю і надалі, амінь. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі!”
Якщо дозволяє час, то після гімнастики одразу стаємо на ранішнє моління – МОЛИТОВНИЙ
КАНОН. Моління триває до тридцяти хвилин. За ним сніданок, та заняття своїми повсякденними
справами.
Якщо часу на читання Канону бракує, то молитви чину обливання (див. вище) можна вважати за
ранішні молитви, а сам Канон – вичитати по дорозі на роботу. Для цього його просто треба вивчити
напам’ять (насправді це дуже легко зробити).
Схема Молитовного канону:
2) Молитва до Святого Духа (“Царю Небесний...”).
3) Трисвяте по Отче наш:
а) трисвяте (“Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний...”) – тричі; б) мале славослів’я (“Слава Отцю, Сину, Святому Духу...”); в) молитва до Пресвятої Тройці (“Пресвята Тройце, помилуй нас...”); г) “Господи, помилуй” – тричі;
д) мале славослів’я (“Слава Отцю, Сину, Святому Духу...”); є) молитва Господня (“Отче наш...”).
4) Символ віри (“Вірую...”).
5) Псалом 50/51/ (“Помилуй мене, Боже...”).
6) “Господи, помилуй” – 12 раз.
7) Мале славослів’я (“Слава Отцю, Сину, Святому Духу...”).
8) Поклоніння Ісусу Христу (“Прийдіть, поклонімось Царю нашому, Богу...”).
9) Псалом 90/91/ (“Хто живе під опікою Вишнього...”).
10) Мале славослів’я (“Слава Отцю, Сину, Святому Духу...”).
11) “Алилуя, Алилуя, Алилуя, слава Тобі, Боже” – тричі.
12) До Богородиці (“Богородице, Діво, радуйся!..” + “Достойно є...”).
13) Мале славослів’я (“Слава Отцю, Сину, Святому Духу...”).
14) Молитва до Ангела-Охоронителя та усіх Небожителів (“Ангеле Божий, охоронителю мій
святий...”).
15) Молитва святого Єфрема Сирійського (“Господи і Владико життя мого...”).
16) Молитва самозречення (“В руки Твої, Господи...”).
17) Псалом 102/103/ (“Благослови, душе моя, Господа...”).
18) Ісусова молитва на чотках (“Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене...”) – якщо
вдома, то обернути чотки тричі, якщо ж по дорозі, то творити молитву упродовж усієї подальшої путі.
7. Перед сніданком, обідом та вечерею завжди, усією сім’єю промовляємо молитву
Господню “Отче наш…” Зазвичай її виголошує батько – глава сім’ї. Втім, дуже корисно і повчально, 17
коли він доручає це робити комусь із дітей, а сам тільки закінчує її, благословляючи хресним знаменням
їжу і питво.
Молитва перед їжею:
В Ім’я Отця, Сина, Святого Духа. Амінь.
Отче наш, що є на Небесах. Хай святиться Ім’я Твоє, хай прийде Царство Твоє, хай буде воля
Твоя як на Небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми
прощаємо винуватцям нашим. І відведи нас від спокуси, та визволи нас від лукавого.
Бо Твоє є царство, сила і слава Отця, Сина, Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Поблагослови, Господи, їжу і пиття рабам Твоїм, Бо Ти Святий завжди: нині, і повсякчас, і на
віки вічні. Амінь.
8. Після їжі також усі встають, молитовно складають руки на грудях, і так само, як на початку, проголошують уже молитву після їжі:
Молитва після їжі:
Дякуємо Тобі, Христе, Боже наш, що Ти наситив нас земних Твоїх благ, – і не лиши нас
Небесного Твого Царства. Але як посеред учеників Твоїх прийшов Ти, Спасе, мир даючи їм, – прийди
до нас, і спаси нас.
9. Кожну справу протягом дня необхідно починати і закінчувати короткою молитвою:
“Поблагослови, Господи, працю цю”.
А по закінченні:
“Дякую Тобі, Господи, Боже мій, за те, що Ти благословив мені здійснити працю цю. Хай буде
Тобі за це слава, честь і поклоніння як Єдиному Богу: Отцю, Сину, Святому Духу нині, і повсякчас, і на
віки вічні. Амінь”.
10. По дорозі на роботу і з роботи, та й узагалі під час руху (ходи або їзди у транспорті) безперервно внутрішньо творимо молитву Ісусову: “ГОСПОДИ, ІСУСЕ ХРИСТЕ, СИНУ БОЖИЙ, ПОМИЛУЙ МЕНЕ...” Ритм молитви добре узгодити з ритмом поступу: “Господи
11. Увечері після роботи, або й зранку, чи протягом дня (кому як виходить) обов’язково
знайдіть хоча б 10–15 хвилин для читання Святого Письма та духовної літератури.
Покладіть Біблію на видне, почесне в хаті місце (добре, якщо на вишитому рушничку, або на
гарній серветці) – це може бути, наприклад, журнальний столик у вітальні. В книгу як закладку
покладіть олівець (для поміток та підкреслень найважливіших місць Писання). І тільки-но видасться
вільна хвилина – сядьте поруч у крісло та прочитайте декілька віршів...
Пам’ятаймо, що віра – від слухання Слова Божого, благодать же дається – по вірі. Тож
привчаймо себе щоденно приносити Богові цю “жертву ливну”. Бо коли людина не їсть достатньо хліба
фізичного – вона з часом слабшає, перетворюється на дистрофіка, а згодом помирає. Так же й щодо
хліба духовного: якщо ми не харчуємося, не зміцнюємося ним щодня, то слабшаємо, стаємо духовними
“дистрофіками”, а отже, легкою здобиччю різноманітних духів злоби піднебесних, які тільки й чекають
цього. А там – і духовна смерть...
Читання Писання та духовних книг повинно увійти в наше життя як хліб, як повітря. Це має бути
так, що якщо ми за увесь день не прочитали жодного псалма, жодного розділу або хоча б вірша із
Святого Письма, то почуваємося некомфортно – так, ніби не почистили сьогодні зуби, або не зробили
чогось звичного і необхідного; або ніби увесь день прожили, не ївши, і так от і ляжемо спати...
СЛОВО БОЖЕ – ОСНОВА ДУХОВНОГО ДІЯННЯ! “На початку було Слово…”
(Для того аби навчитися правильно, по-духу розуміти Святе Письмо, раджу прочитати такі мої
книги: книгу проповідей “КЛЮЧ ДАВИДІВ”, а також книги з серії “Відповіді священнослужителя” –
“ІЩЕ НІЧ...” і “СМАК БЛАГОДАТІ”).
12. Вечірню молитву рекомендую звершувати на самих тільки чотках
залежності від досвіду молільника. Дуже добре поєднати вечірню молитву з вечірньою прогулянкою і
здійснювати її у парку, в саду, у тихому сквері. А ще краще – творити її дорогою на водойму та з
водойми (вечірнє купання або занурення).
18
13. Перед відходом до сну, якщо увечері не обливалися та не занурювалися, обов’язково
миємо ноги (до колін) холодною проточною водою! Але спочатку, перехрестивши воду, молимося:
“Господи, в Ім’я Ісуса, прошу Тебе: змий з мене водою цією, освяченою молитвою віри, увесь
бруд сьогоднішнього дня – всі біди, проблеми, спокуси, хвороби”. І не забути подякувати Господу за
очищення.
Коли тільки іще привчаємося до миття ніг холодною водою, то перші тиждень-два їх треба
розтирати (добре також одразу одягати теплі шкарпетки). Надалі ж, коли повністю відновиться
кровообіг, ноги від холодної води будуть гарячими.
14. Перед сном підходимо до ікони (яка обов’язково мусить бути у спальні), і звертаємось до
Господа з короткою молитвою:
“Дякуємо Тобі, Христе, Боже наш, що Ти був з нами протягом дня. Подай, Господи, спокій душі
й тілу нашим протягом ночі. Амінь”.
І, перехрестившись та перехрестивши постіль, лягаємо спати.
Добре також покласти під подушку (якщо спите неспокійно – то під матрац) Святе Євангеліє, а
ліжко час від часу окроплювати свяченою водою.
15. Коли засинаємо – промовляємо:
Молитва на сон грядущий:
В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу й тіло мої. Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй, і
життя вічне даруй мені. Амінь.
16. Що стосується посту – середа, п’ятниця та інші визначені дні, – то тим, хто шукає високого
подвигу (відповідно й набагато більшого містичного досвіду, сили, здоров’я, очищення та
досконалості), рекомендую встановити собі щотижневе (1–1,5 доби) та щоквартальне (3–3,5 доби) очищувальне говіння Христа ради. (Говіння – церковнослов’янською побожність, святе очищення
себе для Бога).
Щотижневе говіння – це суворий піст (без їжі, на самій воді) від вечері п’ятниці аж до сніданку
після літургії у неділю. Тривалість його – від 24 до 42 годин у залежності від фізичних можливостей, наснаги та рівня досконалості. (Існують хвороби, при яких таке говіння не можна практикувати до
повної їх ремісії, або ж треба робити це, проконсультувавшись із лікарем. Зокрема при виразковій
хворобі шлунка, загостренні гастриту, туберкульозі, діабеті та деяких інших.) Що стосується щоквартального говіння (3–3,5 доби на воді), то його добре пристосовувати до
чотирьох великих постів церковного року. Тут важливим є момент не стільки входу в говіння, скільки
виходу із нього. Рекомендую в день виходу з такого роду голодування на сніданок випити склянку
розведеного наполовину водою морквяно-яблучного соку; через 15 хвилин з'їсти салат із сирих овочів, трохи приправлений соком лимона або апельсина; і ще через півгодини – якусь легку варену овочеву
страву без хліба й олії. На обід – легкий суп на олії зі шматочком підсушеного хліба. Вечеря – як
звичайно, тільки помірна.
Під час самого говіння важливим чинником є молитва, особливо – суботнє вечірнє чування у
храмі. Про їжу стараймося не думати – відганяйте помисли молитвою Ісусовою. Страви на неділю
готуємо у п’ятницю, субота ж – день очищення: прибираємо в хаті, надворі, опоряджуємося самі, готуємось до недільного святого дня Господнього.
Початковий період очищення організму від шлаків (загалом фаза грубого очищення триває
приблизно півроку) починається десь на десятому-одинадцятому тижні, і йде зазвичай досить
динамічно, тому цей час – час особливої уваги.
Вечеряйте не пізно і не багато. На ніч добре випивати склянку ряжанки, кислого молока, або
кефіру – це оптимізує мікрофлору шлунка та позитивно впливає на здоров’я (дана рекомендація, як і всі
подальші, стосується не лише етапу очищення, але є корисною для усього вашого життя).
Якщо у вас немає загострення хвороб шлунково-кишкового тракту, то зранку, після фіззарядки, натщесерце ковтніть як пігулку (не розжовуючи) очищений від шкірки невеличкий зубок часнику, запивши його свяченою водою (це – очищення ваше). Затим споживіть неповну чайну ложку
справжнього меду, і теж запийте половиною склянки води (це – оздоровлення). Термін застосування
процедури – 2-3 місяці на рік (місяць через місяць).
(Взагалі вода для пиття має бути “живою” /не перевареною і в жодному випадку не газованою –
мало що так шкодить підшлунковій залозі, як газована вода та інші “шипучі” напої/. Якщо немає
19
джерельної або криничної, то користуймося сирою відстояною або краще – фільтрованою водою).
Після обіду розжуйте пігулку глюконату кальцію або візьміть на кінчику чайної ложки меленої
на борошно шкаралупи від яєць. Це необхідно для зміцнення кісток та тканини зубів. Тривалість
застосування визначається індивідуально, в залежності від віку та стану організму: від 1 до 3 місяців на
рік.
Перед тим, як вирушати до річки (водойми) для вечірнього занурення, добре випити склянку
несолодкого зеленого чаю із медом “в прикуску”.
Необхідно зазначити, що прийом помічних речовин (часнику, меду, кальцієвого порошку) відміняється під час самого говіння (від вечері п’ятниці – до сніданку неділі).
Очищувальне говіння на початковій стадії обов’язково супроводжується різноманітними
загостреннями, тому дуже важливим тут є уважний і індивідуальний підхід. При незначному
запаленні хронічних недугів рекомендується послуговуватись фітотерапією, іншими щадними методами
лікування.
Негативні відчуття на стадії грубої очистки є такі (знайте їх, аби не допустити сатані налякати
вас):
– інтоксикація організму;
– загальна слабкість, інколи до млості;
– нудота, головні болі;
– різь у животі, пронос;
– висипки, прищі, чиряки на тілі;
– гульки на голові, свербіж, загострення грибкових захворювань шкіри;
– біль у суглобах, м’язах та в усьому тілі;
– серцеві болі;
– печінкові болі;
– біль у попереку, в нирках;
– розтріскування підошов.
Взагалі, що чиститься – те й болить.
Окрім того, – і це дошкульніше, – пекучі духовні болі, насамперед страх, тривога, сумнів, невпевненість; під час же викидів – гнів, роздратування... Через це тою чи іншою мірою проходять усі.
ЦЕ – БОРОТЬБА! Найважче – початок. Далі – чистіше, світліше, легше... Попереду ж – Небо небес
свободи. “А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений!” (Євангеліє від Матвія, 24 розділ, 13 вірш).
Р
озділ 6. С
ИЛА:
Перша заповідь закону Божого звучить так: “Я – Господь, Бог твій! Хай не буде тобі інших богів
переді Мною...”
Що практично означає ця Заповідь? А означає вона те, що на першому місці в нашому житті має
бути БОГ, має бути БЛАГОДАТЬ, якою Бог пізнається, і має бути СМИРЕННЯ, через яке здобувається
благодать. Що не можемо служити двом панам – і або з Богом, або ні. Що лише повне смирення – аж
до смерті! – веде до повної перемоги і зумовлює повне спасіння. Що це не є питанням зовнішнім, другорядним, але внутрішнім, основним питанням для кожного із нас.
ПИТАННЯ СПАСІННЯ (ВДОСКОНАЛЕННЯ) ДУШІ – ГОЛОВНЕ ПИТАННЯ НАШОГО
ЖИТТЯ!
Людина створена на образ Божий.
Бог є Дух – і людина, за образом Божим, є дух.
Бог Триіпостасний: Отець, Син, Дух Святий. І людина, за образом Божим, також є
триіпостасною: людина – це дух (власне це наше “я”, наш “внутрішній чоловік”), який має душу (розум, волю, емоції) і живе у тілі (як у тонкому, ефірному, так і в грубо-фізичному, речовинному).
Таким чином, для того, аби справа очищення, освячення, спасіння (вдосконалення) нашого була
плідною, необхідна праця над усіма трьома складовими людського єства.
Розрізняймо МЕТУ, ШЛЯХ І ЗАСОБИ спасіння (вдосконалення): 1. МЕТА.
Мета спасіння – СВОБОДА ДОСКОНАЛОСТІ (любов досконала, Бог є любов):
ос
вячення духа людського Любов’ю;
20
п
росвічення душі Істиною;
п
реображення тіла Силою.
2. ШЛЯХ.
Шлях спасіння (вдосконалення) – СМИРЕННЯ (невипромінювання зла):
с мирення духа – це розкритися перед Небом у самозреченні та любові, повністю
довірившись Богові;
с мирення душі – відмовитися від утробно-споживацької психології (насильства та
користолюбства) на користь психології духовності (доброти та безкорисливості) та
змінити мислення з негативного на позитив;
с мирення тіла – стримуватися у слові, в рухах та в їжі.
3. ЗАСОБИ.
Засоби спасіння (вдосконалення) – АСКЕЗА (мобілізація внутрішніх сил):
для
духа людського – це молитва;
для
душі – духовне слово, мистецтво, спілкування з душевними людьми;
для
тіла – піст, тісний контакт з природою (холодна вода, повітря, земля), фізична
активність.
Пам’ятаймо, це – неодмінні складові успішного духовного діяння. Освячення духа, просвічення душі, і преображення тіла досягається лише силою Духа Святого, яка дається нам
Богом і здобувається людськими зусиллями смирення та аскези.
На першому місці – Бог. Постійний пошук Бога у собі через духовне відчуття благодаті – ось
найважливіше у нашому житті. Незмінним закликом Церкви з часів перших християн є виголос
“Будьмо уважні!” Це заповідана Отцями пам’ять Божа – постійно тримати увагу на головному, щохвилини пам’ятати ПРО ШЛЯХ І ЗАСОБИ, смиряючи дух, душу й тіло свої.
У ЦЬОМУ – СИЛА!
Р
озділ 7. Д
УХОВНІ ДОРОГОВКАЗИ
У чому полягає сенс життя? – У ПОСТІЙНОМУ ВДОСКОНАЛЕННІ (одухотворенні,
“обоженні”) творіння аж до повного богоєднання із Творцем у вічному житті (власне, до здобуття таким
чином життя вічного).
Що ж далі, у вічнім житті? – СВОБОДА ДОСКОНАЛОСТІ, безсмертне блаженство
богопізнання, солодка безмежність духовного зростання, перехід усе на новий і новий якісний рівень
буття. “Життя ж вічне – це те, щоб пізнали Тебе, єдиного Бога правдивого...”
Яким чином, якою силою діється це? – Це твориться силою Духа Святого – неречовинною, вселенською енергією Божою, яку Церква іменує БЛАГОДАТТЮ.
Що дає нам означена Сила у цьому житті? – Насамперед, породжує в серці нашому МИР або
ДУХОВНЕ УТІШЕННЯ – основу людського щастя; далі дарує ОЧИЩЕННЯ, що власне і є джерелом
вдосконалення; і, нарешті, подає БЛАГОСЛОВЕННЯ усіх сфер нашого життя – як внутрішньої, так і
зовнішньої (здоров’я, матеріальний статок, робота, сімейне благополуччя тощо).
Як отримати означену благодать? – Вона дається вільно – тим, хто праведно живе.
А що означає праведно жити? – Це значить ШУКАТИ правду, ЗНАЙТИ її в Ісусі Христі і ЙТИ
дорогою правди, яка веде у життя вічне.
У чому полягає правда Божа? – У СМИРЕННІ ТА ЛЮБОВІ, точніше у ПОКАЯННІ, САМОЗРЕЧЕННІ, СМИРЕННІ та ЛЮБОВІ. Розкрити серце своє перед Небом небес, не робити і не
випромінювати зла, смирити душу й тіло свої – ось віхи цієї Правди.
“Смирення – це духовне вчення Христове, яке мислено приймається готовими прийняти його у
житницю душі”, – навчає святий преподобний Іван Ліствичник.
٭ ٭ ٭
Вчення Господнє полягає в єдиному слові: ВОЗЛЮБИ!
ВОЗЛЮБИ, а для цього СМИРИСЬ, а отже, прийми ближнього свого та обставини свого життя
такими, які вони є – тобто без страху й тривоги, без гніву й роздратування, без гордощів та образи. З
МИРОМ! Не випромінюючи зло.
21
٭ ٭ ٭
СМИРЕННЯ – це явлений Ісусом Христом ШЛЯХ СПАСІННЯ (вдосконалення). У чому воно
полягає? Сьогодні ми майже втратили розуміння суті цього слова і плутаємо його із рабською
покірністю чи злочинною бездіяльністю, з ганебним догідництвом та низькопоклонством, з холодною
байдужістю або з святенницькою єлейністю. Ні ж бо! Смирення – це абсолютно активна життєва
позиція, а ніяк не погодження зі злом чи життєвими труднощами. У нас виникли проблеми? – давайте
повернемося до них обличчям. Смиренно можна (а часто й просто необхідно) сказати “ні!” “Смиренням
перемагай ворогів” – навчає старець Силуан.
Смирення – це внутрішня доброта, це духовна тверезість, це НЕВИПРОМІНЮВАННЯ ЗЛА.
Усякий неспокій суть пристрасть. СМИРЕННЯ Ж – ЦЕ ПОШУК МИРУ. Усе приймати, як із руки
Божої. РОБИ, ЩО НАЛЕЖИТЬ, І ХАЙ БУДЕ, ЩО БУДЕ: НА ВОЛЮ БОЖУ – ось основний принцип
смирення.
٭ ٭ ٭
Щастя – це внутрішній спокій, МИР ДУШІ, блаженний стан духа.
٭ ٭ ٭
Мир душевний дається мирним ДУХОМ СВЯТИМ; Дух Святий здобувається ПОКАЯННЯМ, САМОЗРЕЧЕННЯМ та СМИРЕННЯМ; смирення ж – СЛУЖІННЯМ, тобто ПЕРЕБУВАННЯМ У
СЛОВІ, ПОСТІ (стриманості) ТА МОЛИТВІ (сиріч аскезою).
٭ ٭ ٭
Піст – це СТРИМАННЯ ЯЗИКА, СЕРЦЯ І ЧЕРЕВА; молитва – ПОШУК ЗВ’ЯЗКУ ІЗ БОГОМ.
Перебувати у Слові – значить ЧИТАТИ Й ВИКОНУВАТИ (намагатися виконувати) його.
Самозречення – ВІДСІКАННЯ СВОЄЇ ВОЛІ та повне покладання на волю Божу, відсутність
усякого піклування: “І все життя наше Христу, Богу віддамо...”
Покаяння народжується ВІДЧУТТЯМ ВЛАСНОЇ ГРІХОВНОСТІ та ЩИРОСЕРДНИМ
БАЖАННЯМ ОЧИСТИТИСЯ (спастися).
٭ ٭ ٭
Істинна природа життя – це боротьба за Силу, здобуття смиренням мирного Духа Божого. ВІН
ЖЕ – УСЬОМУ НАВЧИТЬ.
٭ ٭ ٭
Царство Боже – то царство ЛЮБОВІ. Двері у нього – райські врата СМИРЕННЯ. Ключ до цих
врат – святий ключ ПОКАЯННЯ з плодами САМОЗРЕЧЕННЯ.
٭ ٭ ٭
Найвища насолода – це правдива НАСОЛОДА ДУХОВНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ.
٭ ٭ ٭
Сім кроків спасіння:
Перший крок – ВІДЧУТТЯ СВОЄЇ ГРІХОВНОСТІ (недосконалості, нечистоти) та БАЖАННЯ
СПАСТИСЯ (очиститись).
Другий крок – водна купіль ПОКАЯННЯ.
Третій крок – затулити вуста “саддукеям та фарисеям” у собі: сумніву та лукавству нашому, бажанню служити “і Господу, і мамоні”, – САМОЗРЕЧЕННЯ.
Четвертий крок – розп’яття та смерть для гріха на хресті СМИРЕННЯ Й АСКЕЗИ
СТРАЖДАННЯ (посту і молитви).
П’ятий крок – благодатне відродження у Бозі, “пахучі пелени” СМИРЕННЯ Й АСКЕЗИ
НАСОЛОДИ (священної молитви серця і уваги): “триденне суботування у гробі”, зростання у вірі, надії
та любові.
Шостий крок – відвалювання каменя гріха від гробу серця нашого: воскресіння, любов до
ворогів, СВОБОДА.
22
Сьомий крок – вознесіння, освячення душі й тіла, СВЯТІСТЬ БОГОЄДНАННЯ.
٭ ٭ ٭
Аскеза – це подвиг духовного вдосконалення, “вичинка шкіри”, людські зусилля ПОСТУ Й
МОЛИТВИ (мобілізації внутрішніх сил організму).
٭ ٭ ٭
Закон плоті нашої – той “змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана” – має три
голови: ГОРДІСТЬ, ЛІНИВСТВО ТА ЛУКАВСТВО.
З гордістю воюй СМИРЕННЯМ; з лінивством – РЕВНІСТЮ ДО БОЖОГО (ревністю до
спасіння); з лукавством – СВЯТОЮ ПРОСТОТОЮ САМОЗРЕЧЕННЯ.
٭ ٭ ٭
Смирення береться та примножується СЛУЖІННЯМ – перебуванням у Слові, зусиллями посту і
молитви (аскезою).
Ревність до Божого умножається НАГАДУВАННЯМ ПРО СТРАЖДАННЯ Й ТУГУ ПОЛОНУ
ГРІХА, а також і ПРО НАСОЛОДУ ТА РАДІСТЬ ПРОБУВАННЯ У ДУСІ СВЯТІМ.
Самозречення ж – УСВІДОМЛЕННЯМ НЕМІЧНОСТІ СВОЄЇ, НАДІЄЮ НА ЄДИНОГО БОГА
ТА ПАМ’ЯТАННЯМ ПРО СМЕРТЬ, від якої ніхто не відкупиться.
٭ ٭ ٭
Шлях істинного православ’я – це сугубий, подвійний ПОДВИГ СМИРЕННЯ ТА АСКЕЗИ, путь
назорейства духовного, суворий і ясний шлях віри.
٭ ٭ ٭
ЛЮБОВ – МЕТА; СМИРЕННЯ – ШЛЯХ; ПЕРЕБУВАННЯ В СЛОВІ, ПІСТ І МОЛИТВА –
ЗАСОБИ НА ЦЬОМУ ШЛЯХУ.
Не випромінювати зло:
НЕ ВИПРОМІНЮВАТИ ЗЛО! – ось перше гасло християнина. У цьому – шлях нашого
спасіння.
Випромінюючи зло, ми, згідно із законом спорідненості (споріднене шукає спорідненого), стягуємо на себе зло вселенське. Воно ж руйнує як дух наш (наше “я”), так і душу (тонке
тіло), і біологічне тіло людини (через хвороби, болісті тощо). “Хто сіє вітер – той пожне
бурю”. НАМ ПРОСТО НЕВИГІДНО БУТИ ЗЛИМИ!
Ідея невипромінювання зла – суть ГОЛОВНА ІДЕЯ НОВОГО ЗАПОВІТУ. Старий Завіт
навчав НЕ ЧИНИТИ ЗЛА; Новий же – НЕ ВИПРОМІНЮВАТИ ЙОГО. Старий – “Не
вбивай”; Новий – “Навіть не гнівайся”. Старий – “Не кради”, “Не чини перелюбу”; Новий
– “Не дивися з пожадливістю”.
Старий Заповіт бореться З ГРІХОМ, Новий – З ПРИСТРАСТЯМИ як першопричиною
гріха. Старий Заповіт не спасає, він ВЕДЕ ДО СПАСІННЯ, яке заховується в Новому
Заповіті – власне в ідеї СМИРЕННЯ, що і є НЕВИПРОМІНЮВАННЯМ ЗЛА.
СМИРЕННЯ – це НЕВИПРОМІНЮВАННЯ ЗЛА, ЛЮБОВ же – ВИПРОМІНЮВАННЯ
ДОБРА. Тож, задача номер один для нас – смирятися, не випромінюючи зло; задача номер
два – перебувати в любові, випромінюючи добро.
Що таке зло, і що – добро? УСЕ, ЩО ВГАШАЄ ДУХ СВЯТИЙ, Є ЗЛО; УСЕ Ж, ЩО
ЗДОБУВАЄ ЙОГО, – ДОБРО. Тож, зло – це не лише гнів і роздратування, але й страх і
тривога, гордість та образа, пожадання тілесні, пристрасті душевні (насамперед
жадібність та заздрість), суєта мирська (розсіяність, поспіх та пустомовство) і навіть
перевтома, через яку також угашається Дух...
Р
озділ 8. П
РАВИЛА БОРОТЬБИ НЕВИДИМОЇ
23
ОГОРОДИСЯ СМИРЕННЯМ, САМОЗРЕЧЕННЯМ І ЛЮБОВ’Ю – і ти зрозумієш, що то є
БОЖИЙ ЗАХИСТ, щит віри, який відбиває усі ЗОВНІШНІ стріли лукавого.
ПІДПЕРЕЖИСЯ ТЕРПІННЯМ, ВІЗЬМИ ЗБРОЮ ПОКАЯННЯ, САМОЗРЕЧЕННЯ ТА
НАДІЇ – і не страшні тобі будуть ВНУТРІШНІ вороги.
Постійно твори у серці своїм молитву – ТРИМАЙ УВАГУ НА БОЖОМУ (ПАМ’ЯТЬ
БОЖА). Під час же нападів бісівських – зовнішніх або внутрішніх – ПОСИЛЬ
НАПРУЖЕНІСТЬ ЦІЄЇ МОЛИТВИ (найліпше Ісусової: “Господи, Ісусе Христе, Сину
Божий, помилуй мене!” або, принаймні, короткої: “Господи, помилуй!”), І ТАК СТІЙ ДО
КІНЦЯ...
Учися тримати удар. Що б не сталося – не лякайся, не роздратовуйся і не ображайся, але
одразу скажи собі: “Стоп! Увага! Випробування!” – та на молитву...
Найкоротша молитва покаяння, самозречення та смирення: “Боже, ПРОСТИ МЕНЕ! Боже, ВЕДИ МЕНЕ! Слава Тобі, Боже наш, СЛАВА ТОБІ!..”
Завжди будь стриманим у СЛОВІ, у РУХАХ, у ЇЖІ – і являтимеш собою достойного воїна
Господа нашого Ісуса Христа.
Усяке сум'яття – від лукавого; від Господа ж – простота серця, думок та дій.
Бог – ПРОСТИЙ, і шлях до Нього – ПРОСТИЙ: ЗРЕЧИСЬ СЕБЕ ПОВНІСТЮ, СМИРИСЯ
АЖ ДО СМЕРТІ – ОСЬ І УВЕСЬ ШЛЯХ.
Найперше, потрудися здолати духів злоби піднебесних СЛАСТОЛЮБСТВА, СРІБЛОЛЮБСТВА та СЛАВОЛЮБСТВА. А після – не страшні тобі будуть й усі інші.
З двох зол обирай менше, а з двох благ – більше (правдиве благо ДУХОВНОЇ
НАСОЛОДИ).
Тримай совість свою завжди чистою! Це – запорука перемоги.
Найголовніше – що б не трапилось, НІКОЛИ НЕ ВПАДАЙ У ВІДЧАЙ! Упав – одразу
ПОКАЙСЯ: “ГОСПОДИ, ПРОСТИ!” – і знову піднімайся. У цьому полягає мужність
воїна Христового.
Навчися прощати не лише ближнього, але й самого себе. Це допоможе тобі знову
піднятися на ноги.
Не впадай у розпач і через пошкодження від минулих гріхів. Це твоя ПЛАТА ЗА
ДОСВІД! Без досвіду ж – як зможеш послужитися ближньому?
Умилостивлююча жертва Богові за гріх – щира молитва ПОКАЯННЯ, САМОЗРЕЧЕННЯ
ТА СМИРЕННЯ. За неї дає Господь благодать УТІШАННЯ в скорботах, ОЧИЩЕННЯ та
БЛАГОСЛОВЕННЯ нашого життя.
Коли просиш у Господа щось, то пам’ятай про таке:
1. Бог ВСЕМИЛОСТИВИЙ. Він знає, що нам потрібно, іще до того, як ми самі попросимо, і
завше бажає допомогти нам.
2. Бог ВСЕМОГУТНІЙ. Для Нього немає неможливої жодної речі. Проси з вірою, без
ніякого сумніву, і отримаєш.
3. Якщо ж просиш – і не отримуєш, то або НЕ ТАК просиш (не розкрив серце своє для
прийняття благодаті), або НЕ ПРО ТЕ просиш (це тобі не корисно тепер чи в
майбутньому, або ж у Бога щодо тебе дещо інші плани).
Р
озділ 9. З
ОВНІШНЕЄ ПРАВИЛО
1) ОГОРНИСЯ СМИРЕННЯМ І ЛЮБОВ’Ю. Завжди утримуй:
– плавні рухи;
– прихильну мову;
– спокійний погляд.
2) БІЛЬШЕ МОВЧИ, АНІЖ ГОВОРИ:
– ніколи не кричи, і нікуди не біжи: ніщо так не вгашає Дух, як суєта та пустомовство;
– старайся бути спокійним та серйозним, але не смутним, не похмурим і не строгим;
– майся швидким на слухання і повільним на говоріння;
24
– не будь суєтно цікавим до чужих справ (але й не байдужим до людей);
– запитують – відповідай, не запитують – мовчи;
– говори лише тоді, коли маєш щось краще, аніж мовчання: коли бачиш, що слово твоє
необхідне, заради любові, і небагато;
– пильнуй стримуватися у зовнішньому прояві почуттів, щоб зайве панібратство не стало
спокусою для ближнього твого.
3) ВІДДАЙ КЕРУВАННЯ КОЖНОЮ СПРАВОЮ СВОЄЮ БОГОВІ. В усьому покладайся лише
на Його благу волю:
– скоро не обіцяй нічого і не ручайся, щоб не бути тобі уловленим словами уст своїх;
– “Господь відає”, “На волю Божу”, “Як Бог дасть”, “Я помолюся...” – до цього приліпися і не
соромся уповання свого;
– старайся не розповідати про добрі справи доти, доки вони не будуть зроблені.
4) ПОВОДЬСЯ ДОСТОЙНО ХРИСТИЯНИНА, візьми за приклад святих отців:
– переконаність і безстрашне сповідання істини – без упертості;
– твердість і мужність – з лагідністю та м’якістю;
– смирення і послух – без приниженості та догідливості.
5) Якщо не знаєш, як діяти – постав Ісуса на своє місце, і уяви, як діяв би Він.
Р
озділ 10. Щ
О ТАКЕ ЩАСТЯ
Що ми, зазвичай, вкладаємо у поняття “ЩАСТЯ”? Що бажаємо один одному? Здоров’я, достатку, успіхів в роботі та на сімейній ниві.
Але я бачив людей здорових – і разом з тим нещасливих.
Бачив багатих – і водночас нужденних.
Бачив успішних в кар’єрі, наділених неабиякою владою – і до краю знедолених.
Бачив, здавалося б, благополучних у сімейному плані – і сильно горьованих.
Таким чином, щастя – це оптимальне задоволення духовних і фізичних потреб людини, і у першу
чергу – духовних! Чи можливе воно без мирного духа, без духа СМИРЕННЯ І ЛЮБОВІ? Чи можливе
воно взагалі БЕЗ БОГА?..
НІ!
Не обманюйте себе!
ЩАСТЯ – ЦЕ МИР ДУШІ.
Це ДУШЕВНИЙ СПОКІЙ, мир духа людського.
Це НАПОВНЕНІСТЬ БЛАГОДАТТЮ – позитивною внутрішньою (духовною) силою (енергією), яка допомагає долати усі труднощі земного буття.
Це ВНУТРІШНЯ СВОБОДА.
Це РАЙ ДУХОВНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ.
Це РАДІСТЬ БОГОЄДНАННЯ З ОТЦЕМ (Бог є Любов) ЧЕРЕЗ СИНА (через смирення
Христове) ДУХОМ СВЯТИМ (вселенською духовною енергією Любові).
ХОЧЕШ БУТИ ЩАСЛИВИМ – БУДЬ НИМ!
“МИР СВІЙ вам даю!..” – указує Господь.
“Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені (усі нещасливі), і Я заспокою вас; візьміть ярмо
Моє на себе (ярмо покаяння, самозречення та смирення) і навчіться від Мене, бо Я лагідний і
смиренний серцем, І ЗНАЙДЕТЕ СПОКІЙ душам вашим (і знайдете щастя!)...” (Євангеліє від
Матвія).
Р
озділ 11. Я
КЩО ВАМ ПОРОБЛЕНО
Якщо вам пороблено, або ви гадаєте, що пороблено (знайшли на городі порожнє яйце, а в ньому
– чиєсь волосся; під порогом помітили вузликом зав’язаний кучер або ж якісь ґудзики, копійки, нитки; в
25
двері /вікно/ встромлена голка /булавка/; в хаті після весілля /гостини/ натрапили на чужі речі –
хустину, торбу /сумку/, рушник, простирадло в шафі, обрізки хтозна-якої тканини, ложки, виделки, і
ніхто з гостей не зізнався, чиє то воно тощо), найважливіше тут – не брати негатив у своє серце!
1. Прийняти трапунок смиренно, себто із миром, як і належить правовірному християнину.
Таким чином зодягнути на себе броню праведності, якій не страшні жодні вогняні стріли лукавого.
(Якщо це дійсно пороблено, то саме несмиренності – гніву й роздратування, страху й тривоги, суєти, образи та підозрілості від вас і очікують!).
2. У жодному випадку не йти до бабки-віщунки та не шукати зловмисника.
3. Спокійно, без будь-яких ознак страху, викинути знайдену річ на смітник (не хочете брати
руками – віднесіть на лопаті) або спалити її.
4. Прочитавши “Царю Небесний...”
“Господи, якщо це дійсно пороблено, то нехай не зашкодить воно ні мені, ані тому, хто поробив.
Прости мене, грішного, і тих, хто робив, як і я прощаю...” І тут же прочитати МОЛИТВУ
САМОЗРЕЧЕННЯ:
“В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу й тіло мої; здоров’я моє, сім’ю мою, роботу мою; достаток, добробут та безпеку мої. Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй і життя вічне даруй мені.
Амінь”.
5. Неодмінним є хоча би внутрішньо, а краще безпосередньо, на ділі, примиритися з усіма, кого
вважаєте ворогами своїми. Простити всіх, хто завинив перед вами, і щиро попросити прощення (добре, якби й особисто, наскільки це можливо) у всіх тих, кому досадили. Отоді – за словом святого апостола
Петра – “І хто заподіє вам зле, коли будете ви оборонцями доброго?”
6. Обов’язково також очистити серце своє, пішовши в неділю до сповіді та причастя.
В Писанні сказано: “Як горобець спурхне, як ластівка полетить, так незаслужене прокляття не
збудеться”. Сказано й інше: “Бо жахливе, чого я жахався, те й осягло мене; і чого я боявся, те і
прийшло до мене...”
Нам обирати – чи жахатися й бути зловленим, чи зректися себе, відкинути страх, повністю
покластися на волю Божу – і бути спасенним.
“Чого нечестивий боїться – те прийде на нього, а прагнення праведних здійсниться...” (Притчі
Соломонові).
ДОДАТКИ
1. МОЛИТОВНИЙ КАНОН
В Ім’я Отця, Сина, Святого Духа. Амінь.
26
Молитва митаря
Боже, будь милостивий до мене грішного; Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене
грішного.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Молитва до Святого Духа
Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди є і все наповняєш. Скарбе добра і життя
Подателю – прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.
Трисвяте
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас
Мале славослів’я
Слава Отцю, Сину, Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Молитва до Пресвятої Тройці
Пресвята Тройце, помилуй нас. Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься, і зціли немочі наші Імені Твого ради.
Господи, помилуй
Слава Отцю, Сину, Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Молитва Господня
Отче наш, що є на Небесах. Хай святиться Ім’я Твоє, хай прийде Царство Твоє, хай буде воля
Твоя як на Небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми
прощаємо винуватцям нашим. І відведи нас від спокуси, та визволи нас від лукавого.
Бо Твоє є царство, сила і слава Отця, Сина, Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Символ Віри
Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя – Творця неба і землі, всього видимого і невидимого.
І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого Єдинородного, від Отця рожденного перше всіх
віків.
Світло від Світла, Бога Істинного від Бога Істинного – рожденного, несотворенного, одноістотного з Отцем, через Якого все сталося.
Він для нас, людей, і для нашого спасіння з Неба зійшов і тіло прийняв від Духа Святого і Марії
Діви, і стався людиною.
І розп’ятий був за нас при Понтійському Пилаті, і страждав, і був похований.
І воскрес у третій день, як було написано.
І вознісся на Небо, і сидить праворуч Отця.
І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і царству Його не буде кінця.
І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що з Отцем і з Сином
рівнопоклоняємий і рівнославимий, що говорив через пророків.
В єдину, святу, соборну і апостольськую Церкву.
Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів.
Чекаю воскресіння мертвих і життя будучого віку.
Амінь.
Псалом 50 (51)
Помилуй мене, Боже, з великої милості Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої.
Особливо обмий мене від беззаконня мого, і від гріха мого очисти мене.
Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною…
27
справедливий у присуді Твоїм. Ось-бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя...
Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрості Твоєї явив Ти мені. Окропи мене ісопом –
і очищуся, омий мене – і стану біліший від снігу. Дай мені почути радість і веселість – і зрадіють кості
упокорені. Відверни лице Твоє від гріхів моїх, і прости усі беззаконня мої.
Серце чисте створи в мені, Боже, і Духа Правди віднови в нутрі моєму. Не відкинь мене від лиця
Твого, і Духа Твого Святого не відійми від мене. Поверни мені радість спасіння Твого, і духом могутнім
укріпи мене.
Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. Визволи мене від
провини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою! Господи, відкрий уста мої, і язик мій сповістить хвалу Твою… Бо коли б Ти жертви побажав – приніс би я: всепалення Ти не бажаєш. Жертва Богові – дух сокрушенний, серцем скорботним і смиренним Ти не
погорджуєш.
Ущаслив, Господи, благоволінням Твоїм Сіон, і хай збудуються стіни Єрусалимські. Тоді буде
угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення; тоді покладуть на жертівник Твій тельців.
Господи, помилуй (
Слава Отцю, Сину, Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Поклоніння Ісусу Христу
Прийдіть, поклонімось Царю нашому, Богу.
Прийдіть, поклонімось і припадім до Христа, Царя нашого, Бога.
Прийдіть, поклонімось і припадім до Самого Христа – Царя і Бога нашого.
Псалом 90 (91)
Хто живе під опікою Вишнього – той під покровою Бога Небесного оселиться. Каже він Господу:
“Ти Заступник мій, Пристановище моє, Ти – мій Бог!”, і я надіюся на Нього.
Він урятує тебе від сітки ловецької і від слова напасного. Він плечима Своїми закриє тебе, і під
крильми Його будеш мати надію; зброєю оточить тебе правда Його. Ти не злякаєшся страху нічного, ні
стріли, що летить удень, ані чуми, що ходить у темряві, ані зарази, що нівечить у південь. Упаде з боку
тебе тисяча, а праворуч десять тисяч – до тебе ж не дійде. Тільки очима своїми будеш ти споглядати, та
заплату грішникам бачити.
“Бо Ти, Господи, Надія моя!” Ти Вишнього вибрав своїм пристановищем. Не прийде до тебе зло, і зараза не наблизиться до тіла твого. Бо ангелам Своїм Він накаже про тебе берегти тебе на всіх
дорогах твоїх. Вони на руках понесуть тебе, щоб ти й ногою своєю не спіткнувся об камінь. Ти на
аспида й василиска наступиш, і потопчеш лева та змія.
“Він на Мене надіявся – за те Я визволю його; обороню його, бо він пізнав Ім’я Моє. Кликатиме
до Мене він – і Я вислухаю його; з ним Я буду в журбі; Я визволю його і прославлю його. Довготою
віку наділю його і дам йому бачити спасіння Моє”.
Слава Отцю, Сину, Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Алилуя, Алилуя, Алилуя, слава Тобі, Боже (
До Богородиці
Богородице, Діво, радуйся! Благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти між жонами, і
благословен плід лона Твого, бо Ти породила Спаса душ наших.
Достойно є, поправді, величати Тебе, Богородицю – Всеблаженну і Пренепорочну, і Матір Бога
нашого. Чеснішу від херувимів, і незрівнянно славнішу від серафимів, що породила Бога Слово
непорочно, правдиву Богородицю, Тебе величаємо.
Слава Отцю, Сину, Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
28
Молитва до Ангела-Охоронителя та усіх Небожителів
Ангеле Божий, охоронителю мій святий, з Неба мені Богом даний! Щиро благаю Тебе: просвіти
мене сьогодні, і від усього злого охорони, і на діла добрі наведи, і на шлях спасенний настав.
Моліть Бога за мене, святі угодники Божі – архангели й ангели, бо я щиро звертаюсь до вас, скорих помічників та молитвеників за душу мою. Амінь.
Молитва святого Єфрема Сирійського
Господи і Владико життя мого. Духа лінивства, безнадійності, владолюбства і пустомовства не
дай мені.
Духа ж чистоти, смиренності, терпеливості і любові дай мені, рабу Твоєму.
Так, Господи-Царю! Дай мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословен
єси на віки вічні. Амінь.
Молитва самозречення
В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу й тіло мої; здоров’я моє, сім’ю мою, роботу мою
Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй і життя вічне даруй мені. Амінь.
Псалом 102 (103)
Благослови, душе моя, Господа, і вся істото моя – Ім’я святеє Його.
Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усі добродійства Його.
Він прощає усі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої. Він визволяє від загибелі життя твоє, вінчає тебе милістю і щедротами.
Щедрий і Милостивий Господь, Довготерпеливий і Многомилостивий.
Благослови, душе моя, Господа, і вся істото моя – Ім’я святеє Його. Благословенний Ти, Господи!
Молитва на чотках (вервицi)
2. МОЛIННЯ ПО ЧОТКАХ (НА ВЕРВИЦI)
В Ім’я Отця, Сина, Святого Духа. Амінь.
Молитва митаря
Боже, будь милостивий до мене грішного; Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене
грішного. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
29
Молитва до Святого Духа
Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди є і все наповняєш. Скарбе добра, і життя
Подателю – прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.
Ісусова молитва
Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене
Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене.
Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене...
…Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене
Молитва митаря
Боже, будь милостивий до мене грішного; Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Молитва до Святого Духа
Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди є і все наповняєш. Скарбе добра і життя
Подателю – прийди, і вселися в нас, і очисти нас від
Трисвяте
Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (
Мале славослів’я
Слава Отцю, Сину, Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Молитва до Пресвятої Тройці
Пресвята Тройце, помилуй нас. Господи, очисти гріхи наші; Владико, прости беззаконня наші; Святий, зглянься, і зціли немочі наші Імені Твого ради.
Господи, помилуй (
Слава Отцю, Сину, Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Молитва Господня
Отче наш, що є на Небесах. Хай святиться Ім’я Твоє, хай прийде Царство Твоє, хай буде воля
Твоя як на Небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми
прощаємо винуватцям нашим. І відведи нас від спокуси, та визволи нас від лукавого.
Бо Твоє є царство, сила і слава Отця, Сина, Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
3. МОЛИТВА САМОЗРЕЧЕННЯ
30
смиритися)
(безпосередньо)
В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу й тіло мої; здоров’я моє, сім’ю мою, роботу мою; достаток, добробут та безпеку мої.
Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй і життя вічне даруй мені. Амінь.
4. МОЛИТВА ПОДЯЧНА БОГОВІ ЗА ВИПРОБУВАННЯ
31
Дякую Тобі, Боже Милосердний, за те, що Ти допустив мені це випробування для навернення, смирення та спасіння мого.
Подай же, Господи, і мирного Твого Духа, щоб міг я, немічний
понести його. Амінь.
5. МОЛИТВА НА ПЕРЕРИВАННЯ ПРОКЛЯТТЯ РОДУ
(дружини моєї), дітей і внуків моїх, і з роду мого до третього й четвертого покоління.
Від імені роду свого зі сльозами розкаяння прошу прощення у всіх, перед ким завинив мій рід.
І від імені роду свого щиро прощаю всім, хто винен перед родом моїм, які б провини не вчинили
вони.
Господи! Прости і Ти усім нам так, як я прощаю.
Хай буде мир і любов між усіма нами, і Твоє благословення над усіма нами. Амінь.
6. САМОВИЧИТКА
32
(ворогів духовних)
В Ім’я Отця, Сина, Святого Духа. Амінь.
Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш. Скарбе добра і життя
Подателю – прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші...
33
О, дух злоби піднебесний
В Ім’я Ісуса і Іменем Його я зв’язую тебе.
В Ім’я Ісуса і Іменем Його я забороняю тобі усякий порух в мені.
В Ім’я Ісуса і Іменем Його я забороняю тобі шкодити моєму духові, душі і тілу.
В Ім’я Ісуса і Іменем Його я ламаю усі плани твої і руйную всі твердині твої, що ти їх
понабудовував у мені.
В Ім’я Ісуса і Іменем Його я протистою тобі, як і сказано: “спротивляйтесь дияволові – то й утече
він від вас”.
В Ім’я Ісуса, в Ім’я Ісуса, в Ім’я Ісуса!..
А тепер, дух злоби піднебесний
не входь! Вийди з мене, і більше не входь! Вийди з мене, і більше не входь!
В Ім’я Ісуса, в Ім’я Ісуса, в Ім’я Ісуса!..
О, горо ти згубная, горо велика – в Ім’я Ісуса піднімись і порушся в море світу цього, бо там тобі
місце.
В Ім’я Ісуса, в Ім’я Ісуса, в Ім’я Ісуса!..
А тобі, сатано, хай заборонить Сам Господь Бог! В Ім’я Ісуса, в Ім’я Ісуса, в Ім’я Ісуса…
Дякую Тобі, Господи, Боже мій, що Ти очистив мене від духа злоби піднебесного
Хай буде Тобі за це слава, честь і поклоніння як Єдиному Богу: Отцю, Сину, Святому Духу нині, і
повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Псалом 102 (103)
Благослови, душе моя, Господа, і вся істото моя – Ім’я святеє Його.
Благослови, душе моя, Господа і не забувай усі добродійства Його.
Він прощає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої. Він визволяє від загибелі життя твоє, вінчає тебе милістю і щедротами.
Щедрий і Милостивий Господь, Довготерпеливий і Многомилостивий.
Благослови, душе моя, Господа, і вся істото моя – Ім’я святеє Його.
Благословен єси, Господи…
7. ВОЛЯ БОЖА СТОСОВНО ПРОБЛЕМ НАШОГО ЖИТТЯ
34
1) Страх, тривога
• “Не бійся, з тобою бо Я...” (Книга пророка Ісаї, 41 розділ, 10 вірш і далі).
• “Не бійся, – Я тобі поможу!” (Ісаї, 41.13).
• “Шукав я був Господа, – і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив” (Псалом
33(34), 5 вірш).
• “Бо не дав нам Бог духа страху, але сили, і любові, і здорового розуму” (Друге послання святого
апостола Павла до Тимофія, 1 розділ, 7 вірш).
• “Сам бо сказав [Господь]: «Я тебе не покину ані не відступлюся від тебе!» Тому-то ми сміливо
говоримо: «Господь – мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені?” (До євреїв, 13.5–6).
• “Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, – більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто у світі” (Перше
соборне послання святого апостола Івана Богослова, 4 розділ, 4 вірш).
• “І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтесь більше того, хто може й
душу, і тіло вам занапастити в геєнні” (Євангеліє від Матвія, 10 розділ, 28 вірш).
• “Господь – моє світло й спасіння моє. Кого буду боятись? Господь – то твердиня мого життя.
Кого буду лякатись? Коли будуть зближатись до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напасники
та мої вороги – вони спіткнуться й попадають!..” (Псалом 26(27). 1–3…).
• “Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає, той скаже до Господа:
«Охороно моя та твердине моя, Боже мій, – я надіюсь на Нього!»” (Псалом 90(91)…).
• “Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть…” (Перше Івана, 4.18).
• “Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний? Не бійся і не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити” (Ісуса Навина, 1 розділ, 9 вірш).
• “Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога…” (Псалом 120(121)).
• “Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога і в Мене віруйте!” (Від Івана, 14.1).
• “Хорони мене, Боже, – я бо до Тебе вдаюся!..” (Псалом 15(16)).
• “На Тебе надіюсь я, Господи, хай не буду повік засоромлений, визволь мене в Своїй правді…”
(Псалом 30(31)).
• “Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди
живий, щоб за них заступитись” (До євреїв, 7.25).
• “Зо мною Господь – не боюся нікого, що зробить людина мені?” (Псалом 117(118).6).
• “Не лякайсь, тільки віруй…” (Від Луки, 8 розділ, 50 вірш).
• “Не бійся, бо Я з тобою” (Буття, 26 розділ, 24 вірш).
• “Коли за нас Бог, то хто проти нас?” (До римлян, 8.31).
• “Він і в спанні подасть другові Своєму
• “На Господа здай дорогу свою і на Нього надію клади, і Він зробить…” (Псалом 36(37).5).
• “Якщо серед тісноти піду, – Ти оживиш мене, правиця Твоя допоможе мені, – для мене
Господь виконає! ” (Псалом 137(138).7–8).
2) Хвороба
• “Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведності
жили; Його ранами ви вздоровилися” (Перше соборне послання святого апостола Петра, 2 розділ, 24
вірш).
• “Щоб справдилось, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: «Він узяв наші немочі, і недуги
поніс»” (Євангеліє від Матвія, 8 розділ, 17 вірш).
• “Хіба ви не знаєте, що ваше тіло – то храм Духа Святого, що живе Він у вас, Якого від Бога ви
маєте, і ви не свої? Бо дорого куплені ви. Отож прославляйте Бога в тілі своєму та в дусі своєму, що
Божі вони!” (Перше послання святого апостола Павла до коринфян, 6 розділ, 19–20 вірші).
• “І молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то
вони йому простяться” (Якова, 5.15).
• “Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам
уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!” (Якова, 5.16).
• “Чи страждає хто з вас? Хай молиться! Чи тішиться хто? Хай співає псалми!” (Якова, 5.13).
35
• “І сказав Він: «Коли дійсно будеш ти слухати голосу Господа, Бога твого, і будеш робити
слушне в очах Його, і будеш слухатися законів Його, і будеш виконувати всі настанови Його, то всю
хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я – Господь, Лікар твій!»” (Вихід, 15
розділ, 26 вірш).
• “Направду ж Він немочі наші узяв і наші хвороби поніс, ... Його ж ранами нас уздоровлено”
(Книга пророка Ісаї, 53 розділ, 4–5 вірші).
• “Він послав Своє Слово та їх уздоровив. І їх урятував з їхньої хвороби” (Псалом 106(107), 20
вірш).
• “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою! Візьміть на себе ярмо Моє і
навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем смиренний, – і знайдете спокій душам своїм” (Від Матвія, 11.28-29).
• “І будеш служити ти Господеві, Богові своєму. І Він поблагословить твій хліб та воду твою, і з-
посеред тебе усуне хворобу” (Вихід, 23.25).
• “Якщо впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім’я моє, і помоляться, і будуть шукати
Ім’я моє, і повернуться зі злих своїх доріг, то Я вислухаю з Небес і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній
край!” (Друга книга Параліпоменон (Друга книга хронік), 7 розділ, 14 вірш).
• “Багато хвороб – на безбожного, хто ж надію свою покладає на Господа, того милість оточує”
(Псалом 31(32).10).
• “Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, – і мене вздоровив Ти. Господи, вивів Ти душу мою із
шеолу, – Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені” (Псалом 29(30).3–4).
• “Господи, не карай мене в гніві Своїм…” (Псалом 37(38)).
• “І сказав Він мені: «Досить тобі Моєї благодаті, – бо сила Моя здійснюється в немочі». Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилась в мене. Тому любо мені в
недугах, у прикростях, у бідах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слабий, тоді я
сильний” (Друге до коринфян, 12.9–10).
• “Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немовби чужому
випадку для вас. Але через те, що берете участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з’явленні
слави Його раділи ви й звеселялись…” (Перше Петра, 4.12–13).
• “А Він їй [кровоточивій] сказав: «Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром і здоровою будь
від своєї недуги!»” (Від Марка, 5.34).
• “Христос відкупив нас від прокляття Закону…” (До галатів, 3.13–14).
• “Тоді сестри послали до Нього, говорячи: «Ось, нездужає, Господи, той, що кохаєш його!»…
Як почув же Ісус, то промовив: «Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, – щоб Син Божий
прославився нею»” (Від Івана, 11.3–4).
3) Злидні
• “Улюблений, – я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре
ведеться душі твоїй” (Третє соборне послання святого апостола Івана Богослова, 2 вірш).
• “Поправді, поправді кажу вам: «Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення
Ім’я Моє
і отримаєте, щоб повна була ваша радість
Івана, 16 розділ, 23–24 вірші).
• “І станеться, якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати
виконання всіх Його заповідей… І прийдуть на тебе всі оці благословення, і досягнуть тебе…
Благословенний ти в місті, і благословенний ти в полі. Благословенний плід утроби твоєї
Благословенний твій кіш та діжа твоя
(див. Повторення Закону, 28 розділ, 1–14 вірші).
• “І будеш служити ти Господу, Богу своєму. І Він поблагословить твій хліб та воду твою, і з-по-
серед тебе усуне хворобу” (Вихід, 23 розділ, 25 вірш).
• “Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали” (Від Івана, 10.10).
• “А мій Бог хай надолужить вашу всяку потребу
багатством у Славі, у Христі Ісусі” (Послання святого апостола Павла до филип’ян, 4 розділ, 19 вірш).
36
• “А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий
достаток, збагачувалися всяким добрим учинком…” (Друге до коринфян, 9.8).
• “І оце та відвага, що ми маємо до Нього, – що коли чого просимо згідно Волі Його, то Він
слухає нас. А як знаємо, що Він слухає нас, чого тільки ми просимо, то знаємо, що одержуємо те, чого
просимо від Нього” (Перше Івана, 5.14–15).
• “І він буде, як дерево, над водним потоком посаджене… і все, що він чинить, – щаститься
йому!..” (Псалом 1).
• “Не журіться про життя своє – що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє – у що
зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?.. Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати
до зросту свого бодай ліктя одного? І про одяг чого ви клопочетесь?.. маловірні!
Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми
зодягнемось?.. Знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства
Божого й правди Його, – а все це вам додасться. Отож не журіться про завтрашній день, – бо завтра за
себе саме поклопочеться…” (Від Матвія, 6.25–34).
• “Господь – то мій Пастир, тому в недостатку не буду” (Псалом 22(23).1–2).
• “Христос відкупив нас від прокляття закону…” (До галатів, 3.13–14).
• “І помножив Господь усе, що Йов мав, удвоє” (Йова, 42 розділ, 10 вірш).
• “Бо корінь усього лихого – то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й
поклали на себе великі страждання” (Перше до Тимофія, 6.10).
• “Тож знайте, що ті, хто від віри, – то сини Авраамові… А коли ви Христові, то ви Авраамове
насіння й за обітницею спадкоємці” (До галатів, 3.7,29).
• “Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, – скільки ж більше Отець ваш
Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!” (Від Матвія, 7.11).
• “Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добра землі споживати” (Книга пророка Ісаї, 1
розділ, 19 вірш).
• “А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того. А ті, хто хоче багатіти, упадають у
спокуси та в сітку, та в чисельні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу
• “Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений
4) Комплекс неповноцінності від минулих гріхів, відчай, зневіра
• “Я, Я є Той, Хто стирає провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам’ятає!” (Книга пророка
Ісаї, 43 розділ, 25 вірш).
• “Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то… кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас
від усякого гріха” (Перше соборне послання апостола Івана Богослова, 1 розділ, 7 вірш).
• “Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити та
очистити нас від неправди всілякої” (Перше Івана, 1.9).
• “Тому-то, коли хто в Христі, той створіння нове, – стародавнє минуло, ото сталось нове” (Друге
послання святого апостола Павла до коринфян, 5 розділ, 17 вірш).
• “Бо їхню провину прощу і не буду вже згадувати їм гріха” (Єремії, 31.34).
• “Якщо впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім’я Моє, і помоляться, і будуть шукати
Ім’я Моє, і повернуть зі злих своїх доріг, то Я вислухаю з Небес і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній
край” (Друга книга паралипоменон (Друга книга хронік), 7 розділ, 14 вірш).
• “Бог Той, що виправдує. Хто ж той, що засуджує?” (До римлян, 8.33–34).
• “Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь до мети за
нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі” (До филип’ян, 3.13–14).
• “А тому, хто не виконує
Того, Хто виправдує нечестивого
його порахується в праведність
5) Гнів, роздратування
• “Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від
завойовника міста” (Приповісти Соломона, 16 розділ, 32 вірш).
37
• “Людина великого гніву хай кару несе…” (Приповісти, 19.19).
• “Не може бути виправданим гнів несправедливого, бо самий порух гніву – вже є падіння для
людини” (Книга премудрості Ісуса, сина Сираха, 1 розділ, 22 вірш).
• “Гніваючись
давайте!” (Послання святого апостола Павла до ефесян, 4 розділ, 26–27 вірші).
• “Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваоф” (Захарії, 4.6) 6) Тернина суєти мирської (омана багатства світу цього – жадібність, гордість, заздрість, владолюбство i т.д.)
• “Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й
викрадають. Складайте ж собі скарби на Небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не
підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій – там буде й серце твоє” (Євангеліє від Матвія, 6 розділ, 19–21 вірші).
• “Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб коли проминеться воно, прийняли вас
до вічних осель” (Від Луки, 16.9).
• “Хто скупо сіє – той скупо й жатиме, а хто сіє щедро – той щедро й жатиме! Хай кожен дає, як
серце йому призволяє, – не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає. А Бог має
силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися усяким добрим учинком…” (Друге послання святого апостола Павла до коринфян, 9
розділ, 6–8 вірші).
• “Блаженніше давати, ніж брати!” (Дії святих апостолів, 20 розділ, 35 вірш).
• “А як ти чиниш милостиню, – хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя, щоб
таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно” (Від Матвія, 6.1–4).
• “Ви чули, що сказано: «Око за око і зуб за зуба». А Я вам кажу не противитись злому. І коли
вдарить тебе хто у праву щоку твою, – підстав йому й другу. А хто хоче тебе позивати й забрати
сорочку твою, – віддай і плаща йому. А хто силуватиме тебе буде відбути подорожнє на милю одну
тебе – не відвертайсь від нього” (Від Матвія, 5.38–42).
• “Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому”
(Приповісти Соломона, 19 розділ, 17 вірш).
• “Якщо голодує твій ворог – нагодуй його хлібом, а як спрагнений він – водою напій ти його, бо
цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі” (Приповісти, 25.21–22).
• “Ніхто двом панам служити не може, – бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або
буде триматися одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні” (Від Матвія, 6.24).
• “А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того. А ті, хто хоче багатіти, упадають у
спокуси та сітку, та в численні нерозумні й шкідливі пожадливості, що втручають людей на загладу
віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі страждання. Але ти, о Божа людино, утікай від такого, а женися за правдою, благочестям, вірою, любов’ю, терпеливістю, лагідністю!
Змагайся добрим змагом
покликаний ти, і визнав був добре визнання
багатьма” (Перше до Тимофія, 6.8–12).
• “Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудрість, і пізнання, і радість, а грішникові
Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем.
Марнота і це все та ловлення вітру!..” (Екклезіаст, 2 розділ, 26 вірш).
• “Давайте – і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у
подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам” (Від Луки, 6.38).
• “Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене
випробуйте, – промовляє Господь Саваоф, – чи небесних отворів [благодаті] вам не відчиню, та не
виллю вам благословення аж надмір?” (Книга пророка Малахії, 3 розділ, 10 вірш).
• “Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрості до беззаконних, бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина – пов’януть!” (Псалом 36(37), 1-2 вірші).
• “Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать” (Соборне послання святого апостола
Якова, 4 розділ, 6 вірш).
• “Коли-бо хто думає, що він щось, бувши ніщо, сам себе той обманює” (До галатів, 6.3).
38
• “Гординя людини її понижає, а честі набуває покірливий духом” (Приповісти, 29.23).
7) Лiнивство
• “Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого, – і ось все воно
позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований… І
бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі: «Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи
зложити, щоб полежати, – і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як
озброєний муж!..” (Приповісти Соломона, 24 розділ, 30–34 вірші).
• “Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її – й помудрій: нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя; вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу. Аж доки, лінюху, ти будеш
вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш? Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи
зложити, щоб полежати, – і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний
муж!..” (Приповісти, 6.6–11).
• “Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту
чесноті – пізнання
терпеливості – благочестя, а в благочесті – братерство
в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа
нашого Ісуса Христа…” (Друге соборне послання святого апостола Петра, 1 розділ, 5–8 вірші).
• “Покинь нехіть до тяжкої праці” (Книга премудрості Ісуса, сина Сираха, 7 розділ, 15 вірш).
• “Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах” (Екклезіаста, 10 розділ, 18 вірш).
8) Сумнів, охолодження вiри в Бога i Слово
• “Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: «Порушся та й кинься до моря» і не матиме
сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, – то буде йому! ” (Євангеліє від
Марка, 11 розділ, 23 вірш).
• “Але хай просить із вірою, без жодного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської
хвилі, яку жене й кидає вітер. Нехай-бо така людина не гадає, що дістане що від Господа. Двоєдушна
людина непостійна на всіх дорогах своїх” (Соборне послання святого апостола Якова, 1 розділ, 6–8
вірші).
• “Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив…” (Перше Петра, 5.6).
• “Помилуй мене, Боже, з великої ласки Твоєї і з великого милосердя Твого прости провини
мої…” (Псалом 50(51)).
• “Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Маю надію на Бога, бо я Йому буду
ще дякувати за спасіння Його!” (Псалом 41(42), 6 вірш).
• “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не
згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через
Нього світ спасся
9) Спокуса, гріх, напад бісівський (тиск), падіння
• “Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту” (Євангеліє від Марка, 9 розділ, 29 вірш).
• “Хто увірує й охреститься, – буде спасенний, а хто не ввірує – засуджений буде. А тих, хто
ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім’я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами
новими, братимуть змій, а коли смертодійне що вип’ють, – не буде їм шкодити; кластимуть руки на
хворих, – і добре їм буде!” (Від Марка, 16.16–18).
• “Бо Господь, Бог твій, ходить у середині табору твого, щоб тебе спасати і видавати ворогів
твоїх тобі. І буде табір твій святий, і Він не побачить у тебе соромітної речі, і не відвернеться”
(Повторення Закону, 23 розділ, 15 вірш).
• “Господи, навіть демони коряться нам у Ім’я Твоє!” (Від Луки, 10.17).
• “І обуривсь Павло, і, обернувшись, промовив до духа: «у Ім’я Ісуса Христа велю я тобі – вийди
з неї!» І того часу той вийшов” (Дії святих апостолів, 16 розділ, 18 вірш).
• “Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить” (Псалом 1).
• “Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу
бадьорий бо-дух, але немічне тіло” (Від Матвія, 26.41).
39
• “Тому-то, хто думає, ніби стоїть він, хай стережеться, щоб не впасти! Досягла вас спроба
ви випробовувались більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її”
(Перше послання святого апостола Павла до коринфян, 10 розділ, 12–13 вірші).
• “Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, – то й утече він від вас. Наблизьтесь
до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистіть руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні! Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість – у сум! Упокоріться перед Господнім
лицем, – і Він вас підійме!” (Соборне послання святого апостола Якова, 4 розділ, 7–10 вірші).
• “Вміє Господь рятувати побожних від спокуси…” (Друге соборне послання святого апостола
Петра, 2 розділ, 9 вірш).
• “Отож, мавши великого Первосвященика, що небо перейшов, Ісуса, Сина Божого, тримаймося
ісповідання! Бо ми маємо не такого первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але
випробуваного у всьому, подібно до нас, окрім гріха. Отож, приступаймо з відвагою до престолу
благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать” (До євреїв, 4.14–16).
• “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою!” (Від Матвія, 11.28).
• “Помилуй мене, Боже, з великої ласки Твоєї і з великого милосердя Твого прости провини
мої…” (Псалом 50(51)).
• “Зміцняючись усякою силою за могутністю слави Його для всякої витривалості й довготерпіння
з радістю, дякуючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спадщині святих у світлі, що визволив
нас із влади темряви й переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина, в Якім маємо відкуплення і
прощення гріхів” (До колосян, 1.11–14).
• “Праведний сім раз впаде – та зведеться” (Приповісти Соломона, 24 розділ, 16 вірш).
10) Розсіяність, духовне нерадiння, пустомовство, суєтність
• “Проклятий, хто робить роботу Господню недбало” (Книга пророка Єремії, 48 розділ, 10 вірш).
• “Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, будьте міцні, хай з любов’ю все робиться в вас!”
(Перше послання святого апостола Павла до коринфян, 16 розділ, 13–14 вірші).
• “Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник – диявол – ходить, ричучи, як лев, що шукає
пожерти кого” (Перше соборне послання святого апостола Петра, 5 розділ, 8 вірш).
• “Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду
ще дякувати за спасіння Його!” (Псалом 41(42), 6 вірш).
• “Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше
тепер, у моїй відсутності, зо страхом і терпінням виконуйте своє спасіння. Бо то Бог викликає в вас і
хотіння, і чин
11) Життєві труднощі i випробування, переслідування, біда, потреба Божого захисту, криза, проблеми
• “Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, – в Ісусі Христі” (Послання святого апостола Павла до
филип’ян, 4 розділ, 11–13 вірші).
• “Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, – більший бо Той, Хто в вас, аніж той, хто в світі” (Перше
соборне послання святого апостола Івана Богослова, 4 розділ, 4 вірш).
• “Страждання зазнаєте в світі, – але будьте відважні: Я світ переміг!” (Євангеліє від Івана, 16
розділ, 33 вірш).
• “Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть і будуть облудно на вас наговорювати всяке
слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, – нагорода-бо ваша велика на небесах! Бо так гнали
пророків, що були перед вами” (Від Матвія, 5.11–12).
• “Покладіть на Нього всю вашу журбу
вами!” (Перше Петра, 5.7).
• “Ні про що не турбуйтесь, а в усьому хай виявляються Богові ваші бажання молитвою й
проханням з подякою. І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки
у Христі Ісусі” (До филип’ян, 4.6–7).
• “А ти, сину людський, не бійся їх і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будяччя та тернина, і
ти сидиш між скорпіонами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохобний. І
40
будеш говорити до них Мої слова, – чи вони послухаються, чи занехають, бо вони ворохобні” (Книга
пророка Єзекіїля, 2 розділ, 6–7 вірші).
• “Господь буде воювати за вас” (Вихід, 14 розділ, 14 вірш).
• “Господь сильний й могутній, Господь потужний в бою!” (Псалом 23(24), 8 вірш).
• “Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною; воюй з тими, хто зо мною воює, візьми
малого й великого щита, – і встань мені на допомогу! Дістань списа і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: «Я – спасіння твоє»! Хай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу
мою, хай відступлять назад і хай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє. Бодай вони стали, немов та
полова на вітрі, і Ангел Господній хай їх жене…” (Псалом 34(35).1–5).
• “Тобою поб’ємо своїх ворогів, Ім’ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас, бо я буду
надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені, але Ти нас спасеш від противників наших і наших
ненависників засоромиш! Ми хвалимося Богом щодня і повіки Ім’я Твоє славимо…” (Псалом 43(44).6–
9).
• “Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні Всемогутнього мешкає…” (Псалом 90(91)).
• “Свої очі я зводжу на гори, звідки прийде мені допомога…” (Псалом 120(121)).
• “Хорони мене, Боже, – я бо до тебе вдаюся!..” (Псалом 15(16)).
• “На Тебе надіюсь я, Господи…” (Псалом 30(31)).
• “Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога і в Мене віруйте!” (Від Івана, 14.1).
• “Але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має. Тому може Він завжди й
спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись” (До
євреїв, 7.24–25).
• “Господь моє світло й спасіння моє, – кого буду боятись?..” (Псалом 26(27)).
• “А мій Бог хай надолужить
багатством у Славі, у Христі Ісусі” (До филип’ян, 4.19).
• “Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через
Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо і хвалимось надією слави Божої. І не
тільки, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість, а терпеливість –
досвід, а досвід – надію, а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам” (До римлян, 5.1–5).
• “І сказав Він мені: «Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі». Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене. Тому любо мені в
недугах
переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли-бо я слабий, тоді я сильний” (Друге до коринфян, 12.9–10).
• “Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немовби чужому
випадку для вас. Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в
з’явленні слави Його раділи ви й звеселялись. Коли ж вас ганьблять за Христове Ім’я, то ви блаженні, бо
на вас спочиває Дух слави й Дух Божий… Тому й ті, хто з Божої волі страждає, хай душі свої віддадуть
в доброчинстві, як Сотворителю вірному” (Перше Петра, 4.12–19).
• “Через те вам кажу: Не журіться про життя своє – що будете їсти та що будете пити, ні про тіло
своє, – у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло?.. Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного? І про одяг чого ви клопочетесь?..
Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що ми будемо пити, або: У що ми
зодягнемося?.. Знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства
Божого й правди Його, а все це вам додасться. Отож, не журіться про завтрашній день, – бо завтра за
себе само поклопочеться…” (Від Матвія, 6.25–34).
• “Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас свого часу повищив. Покладіть на Нього
всю вашу журбу, бо Він опікується вами!” (Перше Петра, 5.6–7).
• “Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, – і Я вас заспокою!” (Від Матвія, 11.28).
• “У тісноті я кликав до Господа, – і простором озвався до мене Господь! Зо мною Господь – не
боюся нікого, що зробить людина мені?..” (Псалом 117(118)).
• “Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені…” (Від Матвія, 5.4).
• “Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи
всілякої, що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі
знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих…” (Друге до коринфян, 1.3–7).
41
• “Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?.. ” (До римлян, 8.31–39).
• “Шукав я був Господа, – і Він озвався до мене, і від усіх небезпек мене визволив…” (Псалом
33(34)).
• “Не карай мене, Господи, в гніві Своїм…” (Псалом 6).
• “Господь – то мій Пастир, тому в недостатку не буду…” (Псалом 22(23)).
• “І він [Корнилій сотник] нам [Петру і братії] розповів, як у домі своїм бачив Ангола, який став і
сказав: «Пошли до Йоппії, та приклич Симона, що зветься Петром, він слова тобі скаже, якими
спасешся ти і ввесь дім твій” (Дії святих апостолів, 11 розділ, 13–14 вірші).
• “І хто заподіє вам зле, коли будете ви оборонцями доброго?” (Перше Петра, 3.13).
• “Отже, кожного, хто Мене визнає
перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я. Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся
перед Небесним Отцем Моїм” (Від Матвія, 10.32–33).
• “Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство” (Від Луки, 12.32).
• “Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо” (Дії, 17.28).
• “І вийшов сатана від лиця Господнього та й ударив Йова злим гнояком від стопи ноги його аж
до його черепа… А той узяв собі черепка, щоб шкребти себе. І він сидів серед попелу… І сказала йому
його жінка: «Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога – і помреш!»… А він до неї
відказав: «Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!.. Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем? ” (Книга Йова, 2 розділ, 7–10 вірші).
• “І помножив Господь усе, що Йов мав, удвоє” (Йова, 42.10).
• “Проклятий, хто робить роботу Господню недбало, і проклятий, хто від крови меча свого
стримує!” (Єремiя 48:10);
• “Сину людський, Я настановив тебе вартовим для Ізраїлевого дому, і як почуєш ти слово з уст
Моїх, то остережи їх від Мене. Коли Я скажу безбожному: Конче помреш, а ти не остережеш його й не
будеш говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей
безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки! Але ти, коли остережеш
несправедливого, а він не вернеться від своєї несправедливості та від своєї несправедливої дороги, він
помре за свою провину, а ти душу свою врятував” (Єзекiїля, 3 розділ, 17–19 вірші);
• “Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого
Царства!” (Від Луки, 9.62).
ЗМIСТ
Передмова. ШЛЯХ ВДОСКОНАЛЕННЯ...............................................................................................1
Розділ 1. ВНУТРІШНЯ СИЛА, АБО ДУХОВНІ ОСНОВИ
УСПІШНОСТІ ТА ЗДОРОВ’Я.................................................................................................................2
Розділ 2. ЧОМУ МИ ХВОРІЄМО, АБО ЯК СТАТИ ЗДОРОВИМ......................................................8
Розділ 3. ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ БУТИ ЗДОРОВИМ...................................................13
Розділ 4. ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ТИХ, ХТО ШУКАЄ СПАСІННЯ...........................................................14
Розділ 5. ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ПРОТЯГОМ ДНЯ...........................................................................15
Розділ 6. СИЛА………………………………………............................................................................20
Розділ 7. ДУХОВНІ ДОРОГОВКАЗИ...................................................................................................21
Розділ 8. ПРАВИЛА БОРОТЬБИ НЕВИДИМОЇ..................................................................................24
Розділ 9. ЗОВНІШНЄ ПРАВИЛО..........................................................................................................24
Розділ 10. ЩО ТАКЕ ЩАСТЯ...............................................................................................................25
Розділ 11. ЯКЩО ВАМ ПОРОБЛЕНО..................................................................................................26
Додатки
1. МОЛИТОВНИЙ КАНОН...................................................................................................................26
2. МОЛІННЯ ПО ЧОТКАХ (НА ВЕРВИЦІ).........................................................................................29
3. МОЛИТВА САМОЗРЕЧЕННЯ..........................................................................................................31
4. МОЛИТВА ПОДЯЧНА БОГОВІ ЗА ВИПРОБУВАННЯ................................................................31
5. МОЛИТВА НА ПЕРЕРИВАННЯ ПРОКЛЯТТЯ РОДУ..................................................................32
6. САМОВИЧИТКА................................................................................................................................32
42
7. ВОЛЯ БОЖА СТОСОВНО ПРОБЛЕМ НАШОГО
ЖИТТЯ....................................................................................................................................................34
1) Страх, тривога.....................................................................................................................................35
2) Хвороба................................................................................................................................................35
3) Злидні...................................................................................................................................................36
4) Комплекс неповноцінності від минулих гріхів, відчай, зневіра.....................................................37
5) Гнів, роздратування.............................................................................................................................37
6) Терен марнот світу цього (омани багатства світу цього – жадібність, гордість, заздрість, владолюбство і т.д.).............................................................................................................................................38
7) Лінивство.............................................................................................................................................39
8) Сумнів, охолодження віри в Бога і Слово........................................................................................39
9) Спокуса, гріх, напад бісівський (тиск), падіння...............................................................................39
10) Розсіяння, духовне нерадіння, пустомовство, суєтність...............................................................40
11) Життєві труднощі і випробування, переслідування, біда, потреба Божого захисту, криза, проблеми............................................................................................40
43
Document Outline
Трисвяте
Молитва Господня
Молитва Господня